Станіслав Гаштольд
| Станіслав Гаштольд | |
|---|---|
| Народився | 1507 Вільнюс, Велике князівство Литовське  |
| Помер | 18 грудня 1542 Гераньониd, Ошмянський повіт[d], Віленське воєводство, Велике князівство Литовське |
| Країна |  Велике князівство Литовське |
| Титул | граф, шляхтич |
| Посада | Новогрудський воєвода[d][1], Троцький воєвода[2][3], староста дорсунишськийd і Упитський старостаd |
| Рід | Гаштольди |
| Батько | Альбрехт Гаштольд |
| Мати | Софія Василівнаd |
| Родичі | Юрій Радзивілл-«Геркулес» |
| У шлюбі з | Барбара Радзивілл[4][1] |
 гербу Абданк | |
Станіслав Гаштольд[5] також Станіслав Гоштовт(пол. Stanisław Gasztołd, біл. Станіслаў Гаштольд[5]; близько 1507[6] — 18 грудня 1542[7]) — урядник Великого князіства Литовського. Представник литовського роду Гаштольдів гербу Абданк.
Син одного з найвпливовіших людей свого часу у ВКЛ Альбрехта Гаштовта та його дружини — княжни Софії Верейської.
Мав посади воєвод новогрудського (у 1530 р.), троцького (у 1542 р.), старости упитського.[8].
18 травня 1537 р.[7] одружився з Варварою Радзивілл — майбутньою королевою Польщі, донькою Юрія Радзивілла-«Геркулеса»; дітей у шлюбі не було. Посаг дружини (8000 кіп литовських) забезпечив на замку Сидорова та інших маєтках.[9]
Після його смерті без нащадків згідно тодішніх правил всі маєтки перейшли королю Сигізмунду І Старому, який у свою чергу подарував їх сину Сигізмунду Августу в 1543 році. Сигізмунд І залишив після смерті Станіслава його матері право дожиттєвого посідання маєтків, які належали її чоловіку Ольбрахту.
- ↑ а б Urzędnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego. Spisy, t. VI, Ziemia nowogródzka i województwo nowogródzkie XV–XVIII wiek / за ред. A. Rachuba — Warszawa: Instytut Historii Polskiej Akademii Nauk, 2024. — С. 212. — 524 с. — ISBN 978-83-66911-67-3
- ↑ Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. Wolff — Kraków: 1885. — С. 58.
- ↑ S....ki Dostojnicy Litewscy: rozbiór krytyczny i uzupełnienie dzieła Józefa Wolffa "Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego (1388―1795)", Kraków, 1885 // Ateneum: Pismo naukowe i literackie — Warszawa: 1886. — С. 7. — 16 с.
- ↑ Antoniewicz M. Protoplaści książąt Radziwiłłów. Dzieje mitu i meandry historiografii — Warszawa: Wydawnictwo DiG, 2011. — С. 51, 53. — 423 с. — ISBN 978-83-7181-641-3
- ↑ а б Грыцкевіч А. П. Гаштольды // Энцыклапедыя гісторыі Беларусі. У 6 т. Т. 2: Беліцк — Гімн / Беларус. Энцыкл.; Рэдкал.: Б. І. Сачанка (гал. рэд.) і інш.; Маст. Э. Э. Жакевіч. — Мн.: БелЭн, 1994. — 537 с., [8] к.: іл. ISBN 5-85700-142-0.
- ↑ Gasztołdowie (01) [Архівовано 23 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ а б Radziwiłł family 1 (пол.)
- ↑ Upita // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 814. (пол.) — S. 814. (пол.)
- ↑ Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 5. — S. 383.
- Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1902. — Cz. 1. — T. 5. — S. 383—384. (пол.)
- Genealogia dynastyczna(пол.)
- Herbarz rodzin polskich(пол.)
- Radziwill family (англ.), (пол.)
- Gasztołdowie (01) (пол.).