Станіслав Гроховський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Станіслав Гроховський
Народився 16 століття
Помер 1 березня 1645(1645-03-01)
Діяльність католицький священик
Alma mater Ягеллонський університет
Посада католицький єпископ[d] і королевський секретар
Рід Q16481740?
POL COA Junosza.svg

Станіслав Гроховський гербу Юноша (пол. Grochowski Stanisław; пом. 1 березня 1645) — польський шляхтич, релігійний діяч, королівський секретар. Львівський латинський архієпископ з 1634 року. Представник роду Гроховських.

Життєпис[ред. | ред. код]

Найстарший з 6-ти синів Войцеха Гроховського та його дружини Зофії з Монастирських гербу Пилява, внук Петра та його дружини Красіцької,[1] брат луцького та перемиського біскупа РКЦ Ахація, Миколая — королівського секретаря, Кшиштофа — бургграфа Кракова,[1] перемиського каштеляна Феліціяна,[2] львівського каштеляна Рафала.

Походив з Перемиської землі. Навчався у Краківській академії (тепер Яґеллонський університет). 1609 року був королівським секретарем. Мав суперечку з домініканцями у Яворові. 1634 року за його сприяння було збудовано на місці давнішого новий Палац латинських архієпископів Львова;[3] сам Гроховський відмовлявся відбути «інгрес» на посаду, поки не завершили коштовні роботи з оформлення фасаду палацу.[4]

Після того, як львівські ченці-домініканці викрали зі шпиталю св. Лазаря екс-домініканця Радковського, Гроховський наклав на їх костел та монастир інтердикт та відлучення (екскомуніку), які невдовзі скасував нунцій Маріо Філонарді. Видав у 1644 році новий інтердикт та екскомуніку на львівських домініканців; ченці виконали вимоги, тому відкликав їх. Мав процеси з львівським магістратом.[5] 1644 року за його сприяння було перенесено до середини катедри (пол. katedry) біля цвинтаря ікону Матері Божої Ласкавої (потім — до новозбудованої каплиці Домагаличів).[6]

В Латинській катедрі Львова було встановлено йому пам'ятний «надгробок» зліва від головного вівтаря, усунутий під час реконструкції храму за архієпископа Сєраковського Вацлава. Зараз на цьому місці таблиця з епітафією Сєраковському.[7]

Тіло архієпископа спочатку не дозволили поховати через його борги:[8] кредитори домоглись арешту. Прах померлого чекав на поховання, доки спадкоємці Гроховського не виплатили борги.[9] Був похований у родинному гробівці у Перемишлі.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Niesiecki К. Korona polska przy złotej wolności… — Т. 2. — S. 308.
  2. ↑ Czapliński W. Grochowski Felicjan h. Junosza (zm. ok. 1649) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Kraków — Warszawa : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1960. — Tom VIIІ/4. — Zeszyt 39. — S. 593.
  3. ↑ Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie… — S. 72.
  4. ↑ Łoziński W. Prawem i lewem. Obyczaje na Czerwonej Rusi w pierwszej połowie XVII wieku… — T. 2. — S. 21.
  5. ↑ ks. Rechowicz M. Grochowski Stanisław h. Junosza (zm. 1645)… — S. 599.
  6. ↑ Łoziński W. Patrycyat i mieszczaństwo lwowskie w XVI i XVII wieku. — Lwów : Gubrynowicz i Schmidt, 1890. — 305 s. — S. 116. (пол.)
  7. ↑ Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie… — S. 81.
  8. ↑ Łoziński W. Prawem i lewem. Obyczaje na Czerwonej Rusi w pierwszej połowie XVII wieku… — T. 2. — S. 24.
  9. ↑ Лемко І. Цікавинки з історії Львова… — С. 32.

Джерела[ред. | ред. код]


Князь Володимир Великий Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Польща Це незавершена стаття про особу Польщі.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Архієпископи
Томаш зі Львова (1358–?) • Кристин (1365—1371) • Конрад (XIV ст.) • Георг (1390–?) • Герман Виткінд (1401–?) • Ян Жешовський (1414—1436) • Ян Одровонж (1437—1450) • Григорій Сяноцький (1451—1477) • Ян Длугош (1480) • Ян Стшелецький (1481—1493) • Анджей Боришевський (1493—1503) • Бернард Вільчек (1505—1540) • Пйотр Стажеховський (1540—1554) • Фелікс Ліґенза (1555—1560) • Павел Тарло (1561—1565) • Станіслав Сломовський (1565—1575) • Ян Сененський (1576—1582) • Ян Димітр Соліковський (1583—1603) • Ян Замойський (1604—1614) • Ян Порохницький (1614—1633) • Станіслав Гроховський (1633—1645) • Миколай Кросновський (1645—1653) • Ян Тарновський (1654—1669) • Альберт Корицінський (1670—1677) • Константій Ліпський (1681—1698) • Константій Зелінський (1700—1709) • Миколай Поплавський (1710—1711) • Ян Скарбек (1713—1733) • Миколай Вижицький (1737—1757) • Миколай Дембовський (1757) • Владислав Лубенський (1758—1759) • Вацлав Сераковський (1760—1780) • Фердинанд Кіцький (1780—1797) • Каєтан Кіцький (1797—1812) • Анджей Анквич (1815—1833) • Франц Лушін (1834—1835) • Франтішек Піштек (1835—1846) • Вацлав Вацлавічек (1847—1848) • Лукаш Баранецький (1849—1858) • Францішек Вежхлейський (1860—1884) • Северин Моравський (1885—1900) • Юзеф Більчевський (1900—1923) • Болеслав Твардовський (1923—1944) • Евгеніуш Базяк (1944—1962) • Ян Новіцький (1968—1973 апост. адм.) • Мар'ян Рехович (1973—1983 апост. адм.) • Мар'ян Яворський (1984—1991 апост. адм.) • Мар'ян Яворський (1991—2008) • Мечислав Мокшицький (від 2008)
Єпископи-коад'ютори
Єпископи-помічники
Томаш Піравський (1617—1625) • Лукаш Калинський (1626—1633) • Захарія Новошицький (1634—1640) • Анджей Шжеджинський (1641—1656) • Стефан Харбіцький (1657—1662) • Єжи Ґєджинський (1663—1690) • Ян Скарбек (1696—1713) • Стефан Рупневський (1713—1716) • Ян Фелікс Шанявський (1717—1725) • Єронім Єловіцький (1725—1732) • Самуель Ґловінський (1733—1776) • Криспін Цєшковський (1772—1792) • Фердинанд Кіцький (1777—1778) • Каєтан Кіцький (1783—1797) • Северин Моравський (1881—1885) • Ян Пузина (1886—1895) • Йозеф Вебер (1895—1906) • Владислав Бандурський (1906—1918) • Болеслав Твардовський (1918—1923) • Францішек Лісовський (1928—1933) • Евгеніуш Базяк (1933—1944) • Маркіян Трофим'як (1991—1998) • Рафал Керницький (1991—1995) • Станіслав Падевський (1998—2002) • Мар'ян Бучек (2002—2007) • Леон Малий (від 2002) • Едвард Кава (від 2017)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Станіслав_Гроховський&oldid=26136151