Станіслав Дунін-Борковський (єзуїт)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Станіслав Дунін-Борковський
Stanislaus de Dunin-Borkowski (1864–1934).png
Народився 11 листопада 1864(1864-11-11)[1][2]
Львів, Львівський повіт, Львівський округ, Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія[2]
Помер 1 травня 1934(1934-05-01)[1] (69 років)
Мюнхен, Німеччина[1]
Країна Flag of Austria.svg Австрія
Діяльність історик церкви, історик релігії
Знання мов німецька[3]
Конфесія католицтво
Рід Дуніни-Борковські

Збігнев Станіслав Марцін Дунін-Борковський[4] ТІ (11 листопада 1864, с. Виннички[5][6] — 1 травня 1934, м. Бонн, Німеччина) — польський аристократ, граф, чернець-єзуїт, філософ, дослідник творчості Боруха Спінози.

Біографія[ред. | ред. код]

Батько — драматург Вітольд Францішек Дунін-Борковський (1842—1875), застрелився з револьвера у Винничках. Матір — дружина батька Казімера з Фредрів. Дідусь — Александер Лешек Дунін-Борковський (його дружина — Северина з Целецьких)[7].

Основні праці: «Der junge De Spinosa», 1910; «Die Kirche als Stiftung Christi», 1921; «Schцpferische Liebe», 1922; «Spinosa nach 300 Jahren», 1932; «Aus den Tagen Spinozas», 1933[8].

Історія роду[ред. | ред. код]

Шаблон:Оновити розділ Походив зі старовинного українського[джерело?] роду. Предок графа Юрій Василь Дунін-Борковський (1640—1702) був генеральним обозним Війська Запорозького, похований в Єлецькому монастирі. На думку Андрія Байцара, згодом нащадки генерального обозного прийняли католицьку віру і переїхали зі Східної України до Галичини.[8].

Примітки[ред. | ред. код]

Джерело[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]