Станіслав Кричинський
| Станіслав Кричинський | |
|---|---|
 | |
| Народився |
3 травня 1911[1] Новий Санч, Малопольське воєводство, Республіка Польща |
| Помер |
2 листопада 1941[1] (30 років) Лович, Республіка Польща |
| Поховання | Лович |
| Країна |
.svg){kind=small} Республіка Польща[2] |
| Діяльність | історик, етнограф, орієнталіст |
| Alma mater |
Ягеллонський університет ЛНУ ім. І. Франка |
| Галузь | історія, сходознавство |
| Заклад | Головний архів давніх актів |
 Станіслав Кричинський у Вікісховищі | |
Станіслав Кричинський (пол. Stanisław Kryczyński; 3 травня 1911, Новий Сонч — 2 листопада 1941) — історик-орієнталіст, дослідник історії татар.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився в м. Нови-Сонч (нині місто в Польщі). Походив з родини литовських татар. Студіював право та історію в університетах Кракова та Львова (під керівництвом С. Закжевського), а також тюркологію у Варшаві (під керівництвом А. Зайончковського). Співпрацівник Л. Кричинського. 1938—1939 працював у польському Головному архіві давніх актів.
Автор наукових праць, друкованих переважно на шпальтах часопису «Rocznik Tatarski»: «General Jόzef Bielak. 1741—1794» (1932), «Bej barski. Szkic z dziejόw Tatarόw polskich w XVII w.» (1935), «Tatarzy Litewscy — prόba monografii historyczno-etnograficznej» (1938).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Польська Республіка — 1918.
Джерела[ред. | ред. код]
- Вирський Д. С. Кричинський Станіслав // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — 560 с. : іл. — ISBN 978-966-00-0855-4.
|
