Перейти до вмісту

Станіслав Кричинський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Станіслав Кричинський
Народився3 травня 1911(1911-05-03)[1]
Новий Санч, Малопольське воєводство, Республіка Польща
Помер2 листопада 1941(1941-11-02)[1] (30 років)
Лович, Республіка Польща
ПохованняЛович
Країна Республіка Польща[2]
Діяльністьісторик, етнограф, орієнталіст
Alma materЯгеллонський університет
ЛНУ ім. І. Франка
Галузьісторія, сходознавство
ЗакладГоловний архів давніх актів

Станіслав Кричинський (пол. Stanisław Kryczyński; 3 травня 1911, Новий Сонч — 2 листопада 1941) — історик-орієнталіст, дослідник історії татар.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в м. Нови-Сонч (нині місто в Польщі). Походив з родини литовських татар. Студіював право та історію в університетах Кракова та Львова (під керівництвом С. Закжевського), а також тюркологію у Варшаві (під керівництвом А. Зайончковського). Співпрацівник Л. Кричинського. 1938—1939 працював у польському Головному архіві давніх актів.

Автор наукових праць, друкованих переважно на шпальтах часопису «Rocznik Tatarski»: «General Jόzef Bielak. 1741—1794» (1932), «Bej barski. Szkic z dziejόw Tatarόw polskich w XVII w.» (1935), «Tatarzy Litewscy — prόba monografii historyczno-etnograficznej» (1938).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Польська Республіка — 1918.

Джерела

[ред. | ред. код]