Станіслав Понятовський (підскарбій)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Станіслав Понятовський
Stanisłaŭ Paniatoŭski. Станіслаў Панятоўскі (1788).jpg
Народився 23 листопада 1754(1754-11-23)
Варшава
Помер 12 лютого 1833(1833-02-12) (78 років)
Флоренція
Країна Royal banner of the Grand Duchy of Lithuania.svg Велике князівство Литовське
Royal Banner of Stanisław II of Poland.svg Річ Посполита
Національність поляк
Діяльність політик
Членство Торговицька конфедерація
Титул князь
Посада підскарбій великий литовський, посол Сейму Речі Посполитоїd, корсунський старостаd, канівський старостаd, Q66201305? і Q66201185?
Конфесія католик
Рід Понятовські
Батько Казімеж Понятовський[1]
Мати Apolonia Ustrzyckad
У шлюбі з Касандра Лючі
Діти 3 сини та 2 доньки
Нагороди
орден Андрія Первозванного
Герб

Станіслав Понято́вський (пол. Stanisław Poniatowski; 23 листопада 1754, Варшава — 12 лютого 1833, Флоренція) — польський політичний діяч, урядник Республіки Обох Націй, магнат, князь. Стрийський староста.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з впливового роду Понятовських. Син Казімежа Понятовського, великого коронного підкоморія, та Аполонії Устщицької. Племінник останнього польського короля Станіслава Августа Понятовського. Навчався у пансіонаті, де викладали італійські монахи, а у 1766—1769 роках — у школі юних лицарів. З 1770 року був гвардії полковником, а з 1776 року — генерал-лейтенантом коронних військ, член просвітницької (Едукаційної) комісії, член сейму від Варшавського воєводства. Часто подорожував Європою. Був в Австрії, Франції, Англії, Італії. У 1778 році король Станіслав-Август подарував йому два найбагатших староства Польщі — Богуславське і Канівське. Агенти князя скупили на Правобережній Україні величезні ділянки запущених земель, зокрема й Корсунь, який став новою резиденцією Понятовського. Згодом стає підскарбієм литовським.

У 1782—1783 роках на одному з островів, що на р. Рось, згідно з його наказом був побудований дерев'яний будинок (архітектор Ж. А. Мюнц), а у 1787—1789 роках — Кам'яний палац (архітектор Я. Д. Ліндсей). У 1787—1788 роках у Корсуні були засновані фабрики з виробництва сукна, замші, шовку, селітри. У с. Таращі — скляний завод з цехом дзеркал. У с. Сахнівці — гуральня та тютюнова фабрика з плантаціями винограду і тютюну. За наказом Понятовського був створений табун породистих коней.

Спільно з Ж. А. Мюнцем Станіслав Понятовський розробив план забудови Корсуня. Селяни були переведені з панщини на оброк, частина селян була переведена у положення довічних орендарів, були впроваджені змішані адміністративні суди за участю селянських виборних, організована каса взаємодопомоги для погорільців, відкрито лікарню і школу танців.

Корсунський палац вважався найрозкішнішим з магнатських палаців в Україні. Навесні 1787 року у Корсуні перебували польський король Станіслав-Август і австрійський імператор Йосиф ІІ, який подорожував під ім'ям «графа Фалькенштейн».

У 1790 році Станіслав Понятовський відійшов від справ і оселився в Італії, побудувавши розкішну віллу в Римі. Тут він займався археологічними розкопками, будівництвом і поповнював свою колекцію мистецтв. У 1799 році він став почесним членом Римської Академії мистецтв Св. Луки.

Через деякий час після третього поділу Польщі, у 1797 році Станіслав Понятовський приїхав на Корсунщину, де застав свої маєтки в жахливому стані. Втрати були непоправними, і він змушений був продати своє українське староство, зокрема Корсунське, російському уряду. Після цього оселився у Флоренції, де і жив до кінця своїх днів. Похований у соборі св. Петра у Флоренції.

Родина[ред. | ред. код]

У 1806 або 1807 році одружився з жінкою шевця Касандрі Люці. Мав 2 дочок — Ізабеллу і Констанцію та 3 синів — Кароля, Йозефа і Міхала. Нащадки Понятовського носять спадковий князівський титул і родове ім'я Понятовський ді Монте Ротондо.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Schmitt H. Dzieje Polski XVIII i XIX wieku. — Kraków, 1867. — T. II. — S. 56. (пол.)
  1. Lundy D. R. The Peerage