Станіслав Розумовський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Станіслів Андрійович Розумовський (*1776, Відень - †16 грудня 1866, Відень) — граф, дипломат Російської імперії, один з синів Андрія Розумовського хоча особистість таємнича, як й сам факт його життя. Спадковий князь та професор Віденський університету з 1818 року. Великий меценат та природо-дослідник.

Біографія[ред. | ред. код]

У 1796 році вступив до Петербурзького ліцею де вивчав французьку, польську та німецькі мови. У 1805-1819 рр. - служив в російській армії в званні полковника кавалерії, учасник Російсько-Турецької війни 1806-1812 рр. В Санкт-Петербурзі отримав орден Андрія Первозванного 1-го класу за виявлену мужність та отримав звання генерел-полковника з 1812р. Учасник Декабристського придушення 1821р., згодом й сам став не поділяти погляди на управління в імперії та розвиток губерній. Один з помірних активістів за автономію України чи надання певних привілеїв українському родовому дворянству.

Посилання[ред. | ред. код]