Станіслав Ходецький

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Станіслав Ходецький
Народився 15 століття
Ходеч, Ґміна Ходеч, Влоцлавський повіт, Російська імперія
Помер 1529
невідомо
Діяльність дипломат
Посада Великий маршалок коронний, Польний гетьман коронний і Польний гетьман коронний
Батько Станіслав з Ходча
POL COA Ogończyk.svg

Станіслав Ходецький (пол. Stanisław Chodecki z Chodcza; ?, Ходеч — 1529) — польський шляхтич, військовий та державний діяч Королівства Ягеллонів, дипломат.

Біографія[ред. | ред. код]

Варіант гербу Огоньчик

Батько — Станіслав з Ходча, мати — дружина батька Барбара з Пільчі (Пілєцька, донька краківського каштеляна Яна Пілєцкого).

Командував земськими військами на Русі в 1492 і на Поділлі в 1494 році. Брав участь в Пйотркувському сеймі 1493 року, яки призначив його збирачем податків Галицької землі. Був призначений каштеляном львівським наступним «великим сеймом».[1] Брав участь у поході короля Яна Ольбрахта. У 1498 році обороняв кордон по річці Сян від татар. Влітку 1502 року перебував у замку Кам'янця-Подільського, докладав зусиль для його зміцнення, забезпечення озброєнням, амуніцією.[1] У жовтні 1502 року зі Львова доповідав королю про напад Штефана ІІІ, який захопис прикордоння, пересунув кордон на пів-милі від Галича. У 1506 році:

  • 2 березня сейм у Любліні надав права гетьмана разом з Миколаєм Каменецьким; в березні, перед виїздом до ВКЛ, у Парчеві король призначив його разом з львівським латинським арцибіскупом Бернардом Вільчеком послами до Молдавії (відомості про місію відсутні)
  • розгромив молдавські війська під Хотином (за іншими даними, відомість неточна)
  • організував дебати по обранню сейму.

У 1509 році обороняв Кам'янець-Подільський і Галич від нападу молдавських військ. Брав участь в переговорах про мир з Молдовою в Кам'янці в 1510 році. 28 квітня 1512 року здобув велику перемогу над татарами в битві під Вишневцем. Після Віденського конгресу 1515 року став прихильником Габсбургів. У 1518 році керував урочистою коронацією польської королеви Бони Сфорца. Зазнав нищівної поразки від татарської орди у битві під Сокалем 1519 року.

1529 року, незважаючи на похилий вік, брав участь у Варшавському сеймі. Помер вранці 30 квітня 1529 року в Кракові. 9 травня 1529 року відбулась поховальна церемонія, які супроводжувались значною «маніфестацією» на його честь за участі біскупів, пралатів, війська. Після цього оршак з тілом вирушив в напрямку Галича. Правдоподібно, був похований в Рогатині. Його величезний спадок одідичили брат Отто, сестри.

Посади[ред. | ред. код]

Польний гетьман коронний[2], в 14921499 і 15011505 рр., маршалок великий коронний з серпня 1505 року, львівський каштелян, староста (призначений 13 квітня 1501) , воєвода подільський.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Pociecha Władysław. Chodecki Stanisław, h. Powała (†1529)… — S. 352.
  2. Poczet hetmanów Rzeczypospolitej. Hetmani koronni pod redakcją Mirosława Nagielskiego. — Warszawa, 2005. — S. 391.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]