Старе Мажарове
| село Старе Мажарове | |
|---|---|
| Країна | |
| Область | Харківська область |
| Район | Берестинський район |
| Тер. громада | Зачепилівська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA63060010340086189 |
| Облікова картка | Старе Мажарове |
| Основні дані | |
| Засноване | 1775 |
| Населення | 214 |
| Площа | 0,869 км² |
| Густота населення | 246,26 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 64452 |
| Телефонний код | +380 5761 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°1′25″ пн. ш. 35°26′10″ сх. д. / 49.02361° пн. ш. 35.43611° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
83 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 64401, Харківська обл., Берестинський р-н, селище Зачепилівка, вул. Центральна, 56 |
| Карта | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Старе́ Мажарове — село в Україні, у Берестинському районі Харківської області. Населення становить 214 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування— Новомажарівська сільська рада.
Село Старе Мажарове знаходиться на відстані 2 км від річки Оріль (правий берег), долина річки сильно заболочена, на ній багато лиманів і озер, в тому числі озеро Можарка і озеро Попове, нижче за течією річки на відстані 1 км розташоване село Нове Мажарове, вище за течією на відстані 2 км — село Нове Пекельне, на протилежному березі річки проходить Канал Дніпро — Донбас.
- 1775 — дата заснування.
- 12 червня 2020 року, розпорядженням Кабінету Міністрів України № 725-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області», увійшло до складу Зачепилівської селищної територіальної громади[1].
- 19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи і ліквідації Зачепилівського району, село увійшло до складу новоутвореного Красноградського (від 2024 року — Берестинського) району[2].
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 203 особи, з яких 91 чоловік та 112 жінок[3].
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 214 осіб[4].
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[5]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 96,26 % |
| російська | 3,74 % |
- Молочно-товарна і птахо-товарна ферми.
- Балабуха Анатолій Хомич — поет, редактор, перекладач.
- Балабуха Кім Хомич — поет, літературознавець, викладач.
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 1 лютого 2023.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Харківська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення, Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Харківська область (осіб) - Регіон, Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Харківська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік, Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
| Це незавершена стаття з географії Харківської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
