Старе Село (станція метро)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search

Координати: 59°59′22″ пн. ш. 30°15′18″ сх. д. / 59.98944° пн. ш. 30.25500° сх. д. / 59.98944; 30.25500

Старе Село
Фрунзенсько-Приморська лінія
Metro SPB Line5 Staraya Derevnya platform.jpg
Загальні дані
Тип односклепінна глибокого закладення
Глибина закладення 61 м
Проектна назва Сестрорецька
Кількість 1
Тип острівна
Форма пряма
Дата відкриття 14 січня 1999
Архітектор(и) В. Н. Щербин (рос.), И. П. Макаюда (рос.)
Пересадка на залізнична платформа Старе Село
Час відкриття 5:37
Час закриття 0:25
Код станції СД
Фрунзенсько-Приморська лінія
Оборотний тупик
Комендантський проспект
Оборотний тупик, ПТО
Старе Село
Велика Невка
Середня Невка
Хрестовський острів
Мала Невка
Чкалівська
Спортивна
Мала Нева
Нева
Адміралтейська
Мойка
СЗГ до МПЛ
Садова
СЗГ до ПбЛ
Фонтанка
Звенигородська
Обвідний канал
Обвідний канал
Волковка
Волковська
Оборотні тупики
Бухарестська
Міжнародна
Оборотні тупики
Проспект Слави
Дунайська
Шушари
Оборотні тупики
ТЧ-7 «Південне»

Старе село (рос. Старая Деревня) — станція Фрунзенсько-Приморської лінії Петербурзького метрополітену, розташована між станціями «Хрестовський острів» і «Комендантський проспект»

До введення в експлуатацію ділянки «Достоєвська» - «Спаська» 7 березня 2009 тимчасово входила до складу Правобережної лінії.

Станція відкрита 14 січня 1999 у складі ділянки «Чкалівська» - «Старе Село» (без станції «Хрестовський острів»). Названа по розташуванню в однойменному історичному районі. У проекті станція носила назву «Сестрорецька».

Технічна характеристика[ред.ред. код]

Конструкція станції — односклепінна глибокого закладення (глибина закладення — 61 м). Вихід у місто здійснюється чотиристрічковим похилом ходом (діаметр 10,5 м), який починається з північного торця станції.

Вестибюль[ред.ред. код]

Наземний вестибюль знаходиться на стилобаті (до його дверей піднімаються сходи) і розташований незвичайним чином: його головний фасад звернений не на трасу, а в бік парку трьох інших видів наземного транспорту. Архітектура павільйону цікава своєю високою аркадою (арки висотою 6 м), розділеної на частини заскленими трикутними ковпаками. Дах має хрестоподібний ліхтар денного світла. Куполоподібної форми стелю ескалаторного залу прикрашає кільцева люстра з оригінальними світильниками. Освітлення також вирішено у вигляді світильників денного світла на алюмінієвих підвісних стелях. В оздоблені фасадів і обробці інтер'єрів використано анодований алюміній і натуральний камінь — мармур, граніт, сааремський доломіт. При відкритті більша частина головного фасаду не мала оздоблення. Її доробили пізніше. Задній округлений фасад спрямовано у бік залізничної платформи.

Вихід у місто на Торф'яну дорогу, до Лілової алеї, Меблевої вулиці, а також до залізничній платформі Старе Село.

Колійний розвиток[ред.ред. код]

Так як станція «Старе Село» була кінцевою станцією Правобережної лінії у 1999-2005 рр.., на перегоні «Старе Село» - «Комендантська проспект» знаходяться з'їзди в оборотні тупики та пункт технічного огляду Фрунзенсько-Приморської лінії . Похил перегону — сорокатисячний. Через це кінець ПТО розташовано на 15 метрів вище перегінних тунелів, і вони пов'язані з ПТО сходами. Колійний розвиток станції дозволяє тримати на ній «гарячий резерв», обертати склади і давати можливість відстою несправного складу.

Оздоблення[ред.ред. код]

Колійні стіни оздоблені сіро-блакитним уральським мармуром «уфалєй» і мають сильно протяжні арки неглибокого рельєфу, схожі на арки мостів. На стінах розташовані невеликі мідні решітки з квітковим малюнком. По осі платформи встановлено сім високих торшерів, стилізованих під міські ліхтарі. Чавунні торшери у верхній їх частини мають по вісім оригінальних світильників, і дерев'яні лави. Глуха торцева стіна, як і вестибюль, прикрашена арками. У центрі композиції — мозаїчна картина, що зображає на синюватому тлі вазу з квітами і веселку.

У 2009 році на станції було запроваджено новий інформаційний простір.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]