Старий Ермітаж

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Старий Ермітаж

Spb 06-2012 Palace Embankment various 13.jpg

59°56′28″ пн. ш. 30°18′56″ сх. д. / 59.94111900002777560° пн. ш. 30.31582400002777788° сх. д. / 59.94111900002777560; 30.31582400002777788Координати: 59°56′28″ пн. ш. 30°18′56″ сх. д. / 59.94111900002777560° пн. ш. 30.31582400002777788° сх. д. / 59.94111900002777560; 30.31582400002777788
Країна Flag of Russia.svg Росія[1]
Розташування Dvortsovy Municipal Okrug[d][1]

Старий Ермітаж. Карта розташування: Росія
Старий Ермітаж
Старий Ермітаж
Старий Ермітаж (Росія)
Старий Ермітаж у Вікісховищі?

Старий Ермітаж — одне з приміщень музею Ермітаж фасадом на річку Неву поряд з будівлею Малого Ермітажу. Вибудовано в одну лінію з фасадом Зимового палацу, але в стилі стриманого класицизма кінця 18 століття.

Історія[ред. | ред. код]

Швидке зростання мистецьких колекцій імператриці Катерини II призвело до рішення побудувати для них нове і велике приміщення. Ним і став теперішній Старий Ермітаж, який довгий час називали Великим Ермітажем, бо він стояв поряд з корпусом і павільйонами Малого.

Великий Ермітаж вибудували за проектом архітектора Юрія Фельтена, що походив з петербурзьких німців. Приміщення будували частинами майже 17 років, адже постійно виникали реконструкції і перебудови. Попри розміщення витворів мистецтва корпус Великого Ермітажу постійно використовували під розміщення державних установ Російської імперії і навіть для житла вельможних гостей. Саме тут працювала так звана Державна Рада і Комітет міністрів в 19 столітті. Пізніше їх перевели в інші будівлі.

Незвичною до Великого Ермітажу була добудова так званих Лоджій Рафаеля, коли імператриця забажала мати точну копію уславлених галерей, створених Рафаелем Санті в Ватикані. Галерею-копію будував архітектор Джакомо Кваренгі. Її головний фасад виходить на Зимову канавку.

Знищення бібліотеки Вольтера[ред. | ред. код]

Гудон, погруддя Вольтера, Вашінгтон.

На першому поверсі Великого Ермітажу була розміщена і бібліотека письменника з Франції 18 століття Вольтера, яку придбала Катерина II після його смерті у 1779 р. Страшне розчарування в ідеях доби Просвітництва і в авторитеті Вольтера спонукало імператрицю, перелякану терором Французької революції, на відчайдушний крок. Спочатку вона заборонила доступ до бібліотеки Вольтера, а пізніше її фонди були розпорошені для повного зникнення бібліотеки як історичної колекції.

Старий Ермітаж в 20 столітті[ред. | ред. код]

Галерея-копія Лоджій Рафаеля.

Великий Ермітаж перейменували в Старий в 19 столітті після побудови поряд корпусів так званого Нового Ермітажу за проектом архітектора Лео Кленце. В 20 столітті пройшло повне пристосування залів Старого Ермітажу під вимоги музею зі збереженням декору інтер'єрів. Саме тут розмістили витвори мистецтва Італії 12-18 століть, в тому числі

Лоджії Рафаеля використовують для показу медальєрного мистецтва, де експоновані і твори Бенвенуто Челліні.

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б ArchINFORM

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Эрмитаж. История и архитектура зданий. Л, «Аврора», 1974 (рос)