Старий Коврай

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Старий Коврай
Країна Україна Україна
Область Черкаська область
Район Золотоніський район
Громада Іркліївська сільська громада
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване 1767
Населення 880
Поштовий індекс 19954
Телефонний код +380 4739
Географічні дані
Географічні координати 49°32′25″ пн. ш. 32°26′47″ сх. д. / 49.54028° пн. ш. 32.44639° сх. д. / 49.54028; 32.44639Координати: 49°32′25″ пн. ш. 32°26′47″ сх. д. / 49.54028° пн. ш. 32.44639° сх. д. / 49.54028; 32.44639
Середня висота
над рівнем моря
114 м
Водойми Коврай (притока Дніпра)
Місцева влада
Адреса ради с. Іркліїв
Карта
Старий Коврай. Карта розташування: Україна
Старий Коврай
Старий Коврай
Старий Коврай. Карта розташування: Черкаська область
Старий Коврай
Старий Коврай
Мапа
Мапа

Старий Ковра́й — село в Україні, у Золотоніському районі Черкаської області, підпорядковане Іркліївській сільській громаді. Раніше — Іркліївської волості Золотоніського повіту Полтавської губернії. У селі мешкає 880 людей.

Історія[ред. | ред. код]

Село Коврай згадується з 1767 року в «Генеральному реєстрі України».

Назва села походить від річки Коврайтюркської — «прохід»), на берегах якої розташоване.

З 1783 року село стає власністю поміщика Ланге.[1]

Селище є на мапі 1826-1840 років як Кавраец.[2]

У 1862 рік у володарському селі Каврай було 2 заводи та 129 дворів де жило 673 особи (328 чоловічої та 345 жиночої статі)[3]

У 1892 році побудовано дерев'яну церкву Різдва Богородиці[4] зі дзвіницею. 1893 року тут з'являється школа грамоти. Також діє церковна бібліотека.[5]

За часів УРСР[ред. | ред. код]

У лютому 1918 року селяни розділили поміщицькі наділи і у березні 1919 року створили один з перших радгоспів на Черкащині.

За часів Радянської влади тут з'являється восьмирічна школа та клуб.

Голодомор[ред. | ред. код]

За даними різних джерел у селі Старий Коврай під час голодомору 1932—1933 років загинуло 52 особи. Наразі встановлено імена 22 чоловік.

Друга Світова війна[ред. | ред. код]

204 мешканці села воювали у лавах Червоної армії, з них 155 чоловік загинули, 88 — нагороджені орденами й медалями СРСР. На честь полеглих у боях за Батьківщину у селі споруджено обеліск Слави.[1]

Відомі люди[ред. | ред. код]

В селі народилися Давиденко Григорій Іванович (*17 квітня 1921 — †8 травня 1945) — Герой Радянського Союзу[6] та Двірна Віра Пилипівна — Герой Соціалістичної Праці[7]; оперна співачка, заслужена артистка Білорусі Надія Олександрівна Губська[8].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Старый Коврай | Историко-генеалогическая база данных Украины Бекет | История. Краеведение. Туризм. Генеалогия. Археология. beket.com.ua. Процитовано 18 січня 2016.
  2. Золотоношский уезд: Старый Коврай- Каврай. Google Docs (укр.). Процитовано 25 листопада 2021.
  3. ИнфоРост, Н. П. ГПИБ | [Вып.] 33 : Полтавская губерния. - 1862. elib.shpl.ru. Процитовано 25 листопада 2021.
  4. Зведений каталог метричних книг що зберігаються в державних архівах України т.3, ст. 493 (PDF) (укр.). Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства.
  5. Не відомо (1902). Клировая книжка Полтавской епархии на 1902 год. Полтава.
  6. www.warheroes.ru(рос.)
  7. Герої соціалістичної праці // Чорнобаївська центральна районна бібліотека
  8. Електронний каталог бібліотек Білорусі