Стариков Микола Вікторович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Стариков Микола Вікторович
Nikolai Starikov (MIBF 2010) 2.JPG
Народження 23 серпня 1970(1970-08-23) (47 років)
  Ленінград, Російська РФСР, СРСР
Громадянство Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Russia.svg Росія
Релігія Російська православна церква[1]
Alma mater Saint Petersburg State University of Engineering and Economics[d]
Мова творів російська мова
Рід діяльності письменник, публіцист, блогер
Роки активності: з 2006 року
Член політичної партії Партія Велика Вітчизна
Сайт: nstarikov.ru
CMNS: Стариков Микола Вікторович на Вікісховищі

Мико́ла Ві́кторович Ста́риков (нар. 23 серпня 1970, Ленінград, РРФСР) — російський політик, публіцист, письменник, суспільний діяч, блогер. Автор численних книг з економіки, нової і новітньої історії, які викликали неоднозначну реакцію в російських наукових колах[2][3]. Один з лідерів руху «Антимайдан», який він заснував у 2015 році разом із російським байкером Олександром "Хірургом" Залдостановим та російським актором Михайлом Порєчєнковим.[4]

Кандидат економічних наук. Комерційний директор ВАТ «Перший канал — Санкт-Петербург».[5] Засновник та ідейний лідер суспільної організації Профспілки громадян Росії[ru]. Співзасновник та голова антиукраїнської російської націоналістичної партії "Партія Велика Вітчизна (ПВВ)". ПВВ було свторено разом із засновником IT-компанії «Ашманов і партнери» Ігорем Ашмановим спочатку як "Нова Велика Росія",[6] а у 2013 році офіційно зареєстровано як "Партія Велика Вітчизна".

У 2015 році внесений МКУ до переліку осіб, які створюють загрозу нацбезпеці України.

Біографія[ред.ред. код]

Ранні роки[ред.ред. код]

Народився 23 серпня 1970 року в місті Санкт-Петербург. В 1992 році закінчив Санкт-Петербурзький інженерно-економічний інститут[ru] (диплом інженера-економіста хімічної промисловості).[7]

2002 року брав участь у виборах до Законодавчих зборів Санкт-Петербурга. За результатами голосування набрав 230 голосів (0,95 % від кількості учасників голосування) і депутатом не став[8]. На момент висування працював заступником комерційного директора ЗАТ «Європа плюс Санкт-Петербург»[9]. На цей час працює комерційним директором петербурзької філії Першого каналу[10]. Одружений, виховує двох доньок.

Знімався в документальних фільмах «ПарВус революції» та «Штурм Зимового. Спростування»[ru] як експерт.

Політична діяльність[ред.ред. код]

Засновник та ідейний лідер суспільної організації Профспілки громадян Росії[ru].

Влітку 2012 року створив соціальну мережу «Інтернет-Ополчення», яка проголосила своєю метою боротьбу з лібералами, зрадниками і збоченцями, які по суті — одне і те ж. Організація закликала керівництво РФ позбавити учасниць группы Pussy Riot громадянства Російської Федерації, вислати їх із країни, з забороною на повернення назад[11]. Також учасники руху надіслали в Твіттер губернатора Санкт-Петербурга Георгія Полтавченко безліч повідомлень з проханням заборонити гей-парад[12].

Виступає в ефірі радіостанцій та на публіці, читаючи лекції з історії в найбільших книгарнях Санкт-Петербурга.

Ідеологія[ред.ред. код]

Росія[ред.ред. код]

Прибічник консервативних поглядів, виступає противником лібералізму[13]. Займає провладну позицію, підтримуючи В. В. Путіна[14][15]. Підтримує інтеграційні процеси на территорії СНД, різко виступаючи проти будь-яких проявів сепаратизму[16][17]. Виступає за збереження традиційних сімейних цінностей[18]. Вважає, що громадян Російської Федерації не можна судити і тримати під вартою за межами РФ[19].

Підтримує точку зору, що Сталін відіграв значну позитивну роль у розвитку країни[20]. Важає, що він був отруєний при активній участі західних спецслужб[21].

Виступає проти вступу Росії до СОТ[22], проти введення у Росії ювенальної юстиції, за націоналізацію. Намагався ініціювати судове переслідування М. С. Горбачова за звинуваченням у розпаді СРСР.

М. В. Стариков про конспірологію:

Мені часто дорікають за пристрасть до конспірології. Але я завжди говорив і буду повторювати: мої книги мають до конспірології таке ж відношення, як астрономія до астрології.

[23]

Україна[ред.ред. код]

У 2015 році Стариков внесений МКУ до переліку осіб, які створюють загрозу нацбезпеці України.

У липні 2015 року деякі книги Старікова були заборонені до розповсюдження в Україні. Станом на 13 червня 2016 року, "Список видань антиукраїнського спрямування" складений Державним комітетом телебачення і радіомовлення України налічував 76 книг, з них дві книги Сергія Старікова.[24]

Старіков є одним з лідерів руху «Антимайдан», який він заснував у 2015 році разом із російським байкером Олександром "Хірургом" Залдостановим та російським актором Михайлом Порєчєнковим.[4]

Книги[ред.ред. код]

Назва Рік Видавець Кількість
сторінок
Тираж
1 «Кто убил Российскую империю? Главная тайна ХХ века» 2006 М.: Яуза, Эксмо 512 4 000 экз.
«Февраль 1917: революция или спецоперация?»
(2 издание)
2007 М.: Яуза, Эксмо 320 5 000 экз.
«1917. Не революция, а спецоперация!»
(3 издание)
2007 М.: Яуза, Эксмо 320 4 100 экз.
«1917. Разгадка русской революции»
(4 издание)
2008 М.: Эксмо 416 5 000 экз.
«1917. Разгадка русской революции»
(5 издание)
СПб.: Питер 416 3 000 экз.
2 «Мифы и правда о Гражданской войне. Кто добил Россию?» 2006 М.: Яуза, Эксмо 512 4 000 экз.
«1917. Кто убил Россию»
(2 издание)
2007 М.: Яуза, Эксмо 448 4 000 экз.
«Ликвидация России. Кто помог красным победить в Гражданской войне?»
(3 издание), (+ аудиодиск, читает автор)
2010
2012
СПб.: Питер 384 5 000 экз.
3 000 экз.
(доп. тираж)
3 «Преданная Россия. Наши „союзники“ от Бориса Годунова до Николая II» 2007 М.: Яуза, Эксмо 320 4 000 экз.
«Преданная Россия. Мифы и правда о наших „союзниках“»
(2 издание)
2007 М.: Яуза, Эксмо 352 4 000 экз.
«Главный враг России. Всё зло приходит с Запада»
(3 издание)
2008 М.: Яуза, Эксмо 320 5 000 экз.
«Запад против России. Главный враг России»
(4 издание)
2009 М.: Яуза, Эксмо 320 4 000 экз.
«Как предавали Россию»
(5 издание), (+ аудиодиск, читает автор)
2010 СПб.: Питер 336 3 000 экз.
4 «От декабристов до моджахедов» 2008 СПб.: Питер 288 2 700 экз.
«Кто финансирует развал России? От декабристов до моджахедов»
(+ аудиодиск, читает автор)
2010 СПб.: Питер 288 3 500 экз.
5 «Кто заставил Гитлера напасть на Сталина» 2008 СПб.: Питер 368 4 000 экз.
«Кто заставил Гитлера напасть на Сталина. Роковая ошибка Гитлера»
(+ аудиодиск, читает автор)
2009 СПб.: Питер 368 3 000 экз.
6 «Шерше ля нефть. Почему наш Стабилизационный фонд находится там?» 2008 СПб.: Питер 272 7 000 экз.
7 «Кризи$: Как это делается» 2009 СПб.: Питер 304 7 000 экз.
«Кризи$: Как это делается»
(+ аудиодиск, читает автор)
2011 СПб.: Питер 304 1 000 экз.
5 000 экз. (доп. тираж)
8 «Спасение доллара — война» 2010 СПб.: Питер 256 10 000 экз. (доп. тираж)
9 «Национализация рубля — путь к свободе России»
(+ аудиодиск, читает автор)
2011 СПб.: Питер 336 20 000 экз.
10 «Хаос и революции — оружие доллара» 2011 СПб.: Питер 330 15 000 экз.
11 «Сталин. Вспоминаем вместе»
(+ аудиодиск, читает автор)
2012 СПб.: Питер 416 20 000 экз.
12 «Геополитика: Как это делается» 2013 СПб.: Питер 368 40 000 экз.
13 «Украина. Хаос и революция — оружие доллара» 2014 СПб.: Питер 240 10 000 экз.
14 «Россия. Крым. История»
(+ аудиодиск, читает автор)
2014 СПб.: Питер 252 30 000 экз.
15 «Власть»
(+ аудиодиск, читает автор)
2015 СПб.: Питер 320 5 000 экз.[25]
16 «Лаконизмы. Политика. Власть. Общество» 2016 СПб.: Питер 176 30 000 экз.
17 «Война.Чужими руками» 2017 М.: Яуза, Эксмо 352 25 000 экз.

Переклади українською[ред.ред. код]

Презентація книги «Шукайте нафту» у Києві (2011)[ред.ред. код]

Наприкінці березня 2011 року відбулася презентація українського перекладу книги "Шукайте нафту" у Міжрегіональній Академії Управління персоналом. Наприкінці зустрічі Старіков подарував Бібліотечно-інформаційному центру МАУП десять примірників книги з власним підписом.[26]

Презентація книги «Сталін. Згадуємо разом» у Києві (2013)[ред.ред. код]

У березні 2013 року, Старіков представив український переклад книги "Сталін. Згадуємо разом" у Києві.

14 березня 2013 році у одному з київських книгарень «Читай-город» була запланована презентація книги Миколи Старикова «Сталін. Згадуємо разом». Звинувативши Старікова в антиукраїнській діяльності, презентацію зірвали активісти партії «Свобода» під керівництво нардепа Андрія Іллєнка; відповідно, майже відразу після початку Старіков у супроводі двох охоронців покинув залу де планувалася презентація книги.[27]. Старіков прокоментував зрив презентації 14 березня 2013 року у своєму блозі, зазначивши що «Партія „Свобода“ привернула до моєї книги „Сталін. Згадуємо разом“ таку увагу, яка абсолютно точно приведе до діаметрально протилежних результатів, ніж ті, які планували члени „Свободи“»[28].

15 березні 2013 року відбулася презентація книги та зустріч з письменником у прес-центрі партії Віктора Медведчук «Український вибів».[29]

Список українських видань[ред.ред. код]

  • Ніколай Старіков. «Криза. Як це робиться». Переклад з російської: ?.Київ: Саммит-книга, 2009. 312 стор. ISBN 978-966-7889-37-1[30][31][32][33]
  • Ніколай Старіков. «Шукайте нафту». Переклад з російської: ?. Київ: Самміт-книга. 2011. 285 стор. ISBN 978-966-7889-70-8[34][35]
  • Ніколай Старіков. "Хто змусив Гітлера нападати на Сталіна?". Переклад з російської: ?. Київ: Самміт-книга. 2012. 368 стор. ISBN 978-966-7889-99-9[36][37]
  • Ніколай Старіков. "Сталін. Згадуємо разом". Переклад з російської: ?. Київ: Самміт-книга. 2013. 424 стор. ISBN 978-617-661-043-4[38]

Інтерв'ю ЗМІ[ред.ред. код]

Виступи по радіо і ТБ[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. http://www.youtube.com/watch?v=rb04xRiWfE4
  2. Андрій Соловйов. Рецензія на книгу Н. Старикова «Криза: як це робиться?» (рос.). Архів оригіналу за 2012-08-08. Процитовано 2012-07-11. 
  3. Балацький, Євгеній (2009-04-14). Ще одна абсурдна трактовка фінансової кризи (рос.). Капитал страны. Архів оригіналу за 2012-10-25. 
  4. а б Ідеолог "русского мира" зізнався, що крав гроші, які збирав "для вдов Донбасу" - Depo.ua, 13 вересня 2017
  5. Перший канал. Санкт-Петербург. Офіційний сайт
  6. Ашманов будує «Нову Велику Росію (рос.). Дни.ру. 2012-04-17. Архів оригіналу за 2012-12-10. 
  7. Стариков Микола Вікторович - Платформа
  8. Результати виборів в депутати Законодавчих Зборів Санкт-Петербурга третього скликання по ОВК № 10 (рос.). Процитовано 2012-07-11. 
  9. Відомості про висунутих і зареєстрованих кандидатів у депутати в Законодавчі збори Санкт-Петербурга (рос.)
  10. Перший канал. Контакти
  11. В інтернеті збирають підписи: лишити членів Pussy Riot громадянства і вислати із Росії (рос.). baltija.eu. 2012-07-06. Архів оригіналу за 2012-12-10. 
  12. Клочкова, Ксения (2012-07-06). Як твітер-тролі гей-прайд відмінили (рос.). Фонтанка.ру. Архів оригіналу за 2012-12-08. 
  13. Н. Стариков в студії РБК (рос.)
  14. Микола Стариков: Руки геть від Путіна! (рос.)
  15. Микола Стариков: Що зробив Путін? (рос.). iRepeater. 2012-07-04. Архів оригіналу за 2012-12-20last=. 
  16. Стариков, Миколай (2012-06-15). Головна задача Європи – не дати Україні інтегруватися з Росією (рос.). Maxpark. Архів оригіналу за 2012-12-17. 
  17. Федорович, Віктор (2011-11-29). Чи стане Білорусь новою російською губернією? (рос.). Naviny.by. 
  18. Мітинг проти ювенальної юстиції
  19. «Комсомольская правда». Про суд над Віктором Бутом (рос.). YouTube. 2012-04-06. 
  20. Зуев, Иван (2011-12-23). «Після 20 років брехні про Сталіна наші ліберали вважають, що набрехали недостатньо» (рос.). Накануне. Архів оригіналу за 2012-12-08. 
  21. Нільс Йогансен (2013-03-01). Інсульт чи вбивство? (рос.). Газета «Культура». Архів оригіналу за 2013-03-12. Процитовано 2013-03-06. 
  22. Стариков, Миколай (2011-11-23). СОТ і Митний союз (рос.). Око Планеты. Архів оригіналу за 2012-12-08. 
  23. Барешева, Єлена (2009-06-15). Льодоколи і правдоруби (рос.). Огоньок. Архів оригіналу за 2012-12-08. 
  24. Список видань антиукраїнського спрямування (станом на 13.06.2016) - Управління видавничої справи і преси Державного комітету телебачення і радіомовлення України, 13 червня 2016
  25. Торговый Дом Библио-Глобус | Ваш Главный книжный
  26. У МАУП пройшла презентація книги Ніколая Старікова „Шукайте нафту” - МАУП, 31 Березня 2011
  27. «Свободівці у Києві зірвали презентацію книги про Сталіна» - ТСН.ua, 15 березня 2013
  28. М. В. Стариков Горячий прием в Киеве («Гарячий прийом у Києві») (рос.)
  29. У прес-центрі «Українського вибору» відбулася зустріч з письменником Ніколаєм Старіковим - Український вибір, 15.03.2013
  30. Видавничій Дім «Саміт-книга» вперше в Україні презентує україномовне видання книги «Криза. Як це робиться» - журнал «Експерт Україна», 16.12.2009
  31. Криза. Як це робиться - Офіційний сайт Ніколая Старікова, 31 грудня 2009 (рос.)
  32. Російський письменник Стариков презентував свою книгу «Криза. Як це робиться» українською мовою - Уніан, 17 грудня 2009
  33. Видавничій Дім «Саміт-книга» вперше в Україні презентує україномовне видання книги «Криза. Як це робиться - uabooks.info, 04.12.2009
  34. Шукайте нафту на сайті книгарні "Буква"
  35. «Самміт-книга» презентує україномовне видання кращої книги Ніколая Старікова - Obozrevatel, 21 березня 2011
  36. Хто змусив Гітлера нападати на Сталіна? - на сайті книгарні "Наш Формат"
  37. Видавництво «Самміт книга» презентує українську версію скандальної книги видатного російського політолога, публіциста Ніколая Старікова «Хто змусив Гітлера нападати на Сталіна» - uabooks.info, 15.05.2012
  38. Сталін. Згадуємо разом - на сайті книгарні "Наш Формат"

Посилання[ред.ред. код]