Стариков Микола Вікторович
Стариков Микола Вікторович | ||||
---|---|---|---|---|
Псевдонім | Нильс Йогансен | |||
Народився | 23 серпня 1970 (54 роки) Ленінград, Російська РФСР, СРСР | |||
Країна | СРСР Росія | |||
Діяльність | письменник, публіцист, блогер | |||
Сфера роботи | Нова історія | |||
Alma mater | Санкт-Петербурзький інженерно-економічний університетd | |||
Заклад | Q18407362?, Europa Plusd і Перший канал | |||
Мова творів | російська | |||
Роки активності | з 2006 року | |||
Magnum opus | Ukraine - Chaos and Revolution - Weapons of US Dollard і Who Forced Hitler to Attack Stalin?d | |||
Членство | Ізборський клуб[1] | |||
Партія | Партія Велика Вітчизна | |||
Конфесія | РПЦ[2] | |||
Сайт: nstarikov.ru | ||||
| ||||
Стариков Микола Вікторович у Вікісховищі | ||||
Мико́ла Ві́кторович Ста́риков (нар. 23 серпня 1970, Ленінград) — російський політик, публіцист, письменник, суспільний діяч, блогер. Автор численних книг з економіки, нової і новітньої історії, які викликали неоднозначну реакцію в російських наукових колах[3][4]. Один з лідерів руху «Антимайдан», який він заснував у 2015 році разом із російським байкером Олександром "Хірургом" Залдостановим та російським актором Михайлом Порєчєнковим.[5]
Кандидат економічних наук. Комерційний директор ВАТ «Перший канал — Санкт-Петербург».[6] Засновник та ідейний лідер суспільної організації Профспілки громадян Росії[ru]. Співзасновник та голова антиукраїнської російської націоналістичної партії "Партія Велика Вітчизна (ПВВ)". ПВВ було свторено разом із засновником IT-компанії «Ашманов і партнери» Ігорем Ашмановим спочатку як "Нова Велика Росія",[7] а у 2013 році офіційно зареєстровано як "Партія Велика Вітчизна".
У 2015 році внесений МКУ до переліку осіб, які створюють загрозу нацбезпеці України.
Народився 23 серпня 1970 року в місті Санкт-Петербург. В 1992 році закінчив Санкт-Петербурзький інженерно-економічний інститут[ru] (диплом інженера-економіста хімічної промисловості).[8]
2002 року брав участь у виборах до Законодавчих зборів Санкт-Петербурга. За результатами голосування набрав 230 голосів (0,95 % від кількості учасників голосування) і депутатом не став[9]. На момент висування працював заступником комерційного директора ЗАТ «Європа плюс Санкт-Петербург»[10]. На цей час працює комерційним директором петербурзької філії Першого каналу[11]. Одружений, виховує двох доньок.
Знімався в документальних фільмах «ПарВус революції» та «Штурм Зимового. Спростування» як експерт.
Засновник та ідейний лідер суспільної організації Профспілки громадян Росії[ru].
Влітку 2012 року створив соціальну мережу «Інтернет-Ополчення», яка проголосила своєю метою боротьбу з лібералами, зрадниками і збоченцями, які по суті — одне і те ж. Організація закликала керівництво РФ позбавити учасниць группы Pussy Riot громадянства Російської Федерації, вислати їх із країни, з забороною на повернення назад[12]. Також учасники руху надіслали в Твіттер губернатора Санкт-Петербурга Георгія Полтавченко безліч повідомлень з проханням заборонити гей-парад[13].
Виступає в ефірі радіостанцій та на публіці, читаючи лекції з історії в найбільших книгарнях Санкт-Петербурга.
Прибічник консервативних поглядів, виступає противником лібералізму[14]. Займає провладну позицію, підтримуючи В. В. Путіна[15][16]. Підтримує інтеграційні процеси на території СНД, різко виступаючи проти будь-яких проявів сепаратизму[17][18]. Виступає за збереження традиційних сімейних цінностей[19]. Вважає, що громадян Російської Федерації не можна судити і тримати під вартою за межами РФ[20].
Підтримує точку зору, що Сталін відіграв значну позитивну роль у розвитку країни[21]. Вважає, що він був отруєний при активній участі західних спецслужб[22].
Виступає проти вступу Росії до СОТ[23], проти введення у Росії ювенальної юстиції, за націоналізацію. Намагався ініціювати судове переслідування М. С. Горбачова за звинуваченням у розпаді СРСР.
М. В. Стариков про конспірологію:
Мені часто дорікають за пристрасть до конспірології. Але я завжди говорив і буду повторювати: мої книги мають до конспірології таке ж відношення, як астрономія до астрології.— [24]
У 2015 році Стариков внесений МКУ до переліку осіб, які створюють загрозу нацбезпеці України.
У липні 2015 року деякі книги Старікова були заборонені до розповсюдження в Україні. Станом на 13 червня 2016 року, "Список видань антиукраїнського спрямування" складений Державним комітетом телебачення і радіомовлення України налічував 76 книг, з них дві книги Сергія Старікова.[25]
Старіков є одним з лідерів руху «Антимайдан», який він заснував у 2015 році разом із російським байкером Олександром "Хірургом" Залдостановим та російським актором Михайлом Порєчєнковим.[5]
4 жовтня 2022 Стариков у своєму твіттері написав:
Закликаю раз і назавжди знищити всю інфраструктуру нацистської України. Зробивши це, ми врятуємо життя наших солдатів і життя мільйонів людей, які тільки-но стають громадянами нашої країни
З 15 січня 2023 року знаходиться під персональними санкціями України.[28]
№ | Назва | Рік | Видавець | Кількість сторінок |
Тираж |
---|---|---|---|---|---|
1 | «Кто убил Российскую империю? Главная тайна ХХ века» | 2006 | М.: Яуза, Эксмо | 512 | 4 000 экз. |
«Февраль 1917: революция или спецоперация?» (2 издание) |
2007 | М.: Яуза, Эксмо | 320 | 5 000 экз. | |
«1917. Не революция, а спецоперация!» (3 издание) |
2007 | М.: Яуза, Эксмо | 320 | 4 100 экз. | |
«1917. Разгадка русской революции» (4 издание) |
2008 | М.: Эксмо | 416 | 5 000 экз. | |
«1917. Разгадка русской революции» (5 издание) |
СПб.: Питер | 416 | 3 000 экз. | ||
2 | «Мифы и правда о Гражданской войне. Кто добил Россию?» | 2006 | М.: Яуза, Эксмо | 512 | 4 000 экз. |
«1917. Кто убил Россию» (2 издание) |
2007 | М.: Яуза, Эксмо | 448 | 4 000 экз. | |
«Ликвидация России. Кто помог красным победить в Гражданской войне?» (3 издание), (+ аудиодиск, читает автор) |
2010 2012 |
СПб.: Питер | 384 | 5 000 экз. 3 000 экз. (доп. тираж) | |
3 | «Преданная Россия. Наши „союзники“ от Бориса Годунова до Николая II» | 2007 | М.: Яуза, Эксмо | 320 | 4 000 экз. |
«Преданная Россия. Мифы и правда о наших „союзниках“» (2 издание) |
2007 | М.: Яуза, Эксмо | 352 | 4 000 экз. | |
«Главный враг России. Всё зло приходит с Запада» (3 издание) |
2008 | М.: Яуза, Эксмо | 320 | 5 000 экз. | |
«Запад против России. Главный враг России» (4 издание) |
2009 | М.: Яуза, Эксмо | 320 | 4 000 экз. | |
«Как предавали Россию» (5 издание), (+ аудиодиск, читает автор) |
2010 | СПб.: Питер | 336 | 3 000 экз. | |
4 | «От декабристов до моджахедов» | 2008 | СПб.: Питер | 288 | 2 700 экз. |
«Кто финансирует развал России? От декабристов до моджахедов» (+ аудиодиск, читает автор) |
2010 | СПб.: Питер | 288 | 3 500 экз. | |
5 | «Кто заставил Гитлера напасть на Сталина» | 2008 | СПб.: Питер | 368 | 4 000 экз. |
«Кто заставил Гитлера напасть на Сталина. Роковая ошибка Гитлера» (+ аудиодиск, читает автор) |
2009 | СПб.: Питер | 368 | 3 000 экз. | |
6 | «Шерше ля нефть. Почему наш Стабилизационный фонд находится там?» | 2008 | СПб.: Питер | 272 | 7 000 экз. |
7 | «Кризи$: Как это делается» | 2009 | СПб.: Питер | 304 | 7 000 экз. |
«Кризи$: Как это делается» (+ аудиодиск, читает автор) |
2011 | СПб.: Питер | 304 | 1 000 экз. 5 000 экз. (доп. тираж) | |
8 | «Спасение доллара — война» | 2010 | СПб.: Питер | 256 | 10 000 экз. (доп. тираж) |
9 | «Национализация рубля — путь к свободе России» (+ аудиодиск, читает автор) |
2011 | СПб.: Питер | 336 | 20 000 экз. |
10 | «Хаос и революции — оружие доллара» | 2011 | СПб.: Питер | 330 | 15 000 экз. |
11 | «Сталин. Вспоминаем вместе» (+ аудиодиск, читает автор) |
2012 | СПб.: Питер | 416 | 20 000 экз. |
12 | «Геополитика: Как это делается» | 2013 | СПб.: Питер | 368 | 40 000 экз. |
13 | «Украина. Хаос и революция — оружие доллара» | 2014 | СПб.: Питер | 240 | 10 000 экз. |
14 | «Россия. Крым. История» (+ аудиодиск, читает автор) |
2014 | СПб.: Питер | 252 | 30 000 экз. |
15 | «Власть» (+ аудиодиск, читает автор) |
2015 | СПб.: Питер | 320 | 5 000 экз.[29] |
16 | «Лаконизмы. Политика. Власть. Общество» | 2016 | СПб.: Питер | 176 | 30 000 экз. |
17 | «Война.Чужими руками» | 2017 | М.: Яуза, Эксмо | 352 | 25 000 экз. |
Наприкінці березня 2011 року відбулася презентація українського перекладу книги "Шукайте нафту" у Міжрегіональній Академії Управління персоналом. Наприкінці зустрічі Старіков подарував Бібліотечно-інформаційному центру МАУП десять примірників книги з власним підписом.[30]
У березні 2013 року, Старіков представив український переклад книги "Сталін. Згадуємо разом" у Києві.
14 березня 2013 році у одному з київських книгарень «Читай-город» була запланована презентація книги Миколи Старикова «Сталін. Згадуємо разом». Звинувативши Старікова в антиукраїнській діяльності, презентацію зірвали активісти партії «Свобода» під керівництвом нардепа Андрія Іллєнка; відповідно, майже відразу після початку Старіков у супроводі двох охоронців покинув залу де планувалася презентація книги.[31]. Старіков прокоментував зрив презентації 14 березня 2013 року у своєму блозі, зазначивши що «Партія „Свобода“ привернула до моєї книги „Сталін. Згадуємо разом“ таку увагу, яка абсолютно точно приведе до діаметрально протилежних результатів, ніж ті, які планували члени „Свободи“»[32].
15 березні 2013 року відбулася презентація книги та зустріч з письменником у прес-центрі партії Віктора Медведчук «Український вибір».[33]
- Ніколай Старіков. «Криза. Як це робиться». Переклад з російської: ?.Київ: Саммит-книга, 2009. 312 стор. ISBN 978-966-7889-37-1[34][35][36][37]
- Ніколай Старіков. «Шукайте нафту». Переклад з російської: ?. Київ: Самміт-книга. 2011. 285 стор. ISBN 978-966-7889-70-8[38][39]
- Ніколай Старіков. "Хто змусив Гітлера нападати на Сталіна?". Переклад з російської: ?. Київ: Самміт-книга. 2012. 368 стор. ISBN 978-966-7889-99-9[40]
- Ніколай Старіков. "Сталін. Згадуємо разом". Переклад з російської: ?. Київ: Самміт-книга. 2013. 424 стор. ISBN 978-617-661-043-4
- Николай Стариков: когда закончится кризис и кто его сделал — 23.03.2009 «Деловой Петербург»
- Николай Стариков: «США специально организовали кризис. Чтобы поставить на место Россию!» — 29.04.2009 — «Вкризис.ру»
- Николай Стариков: «Мы входим в новый виток геополитических битв» — 19.06.2009 — Газета «Слово»
- Николай Стариков: «Главный миф — демократия» — 30.09.2009 — Газета «Завтра»
- Арктик Си. Провокация — 04.09.09 — Газета «Волга»
- Николай Стариков: «Зачем завоевывать мир, если его можно купить?» — 13.09.2009 — Газета «Час пик»
- Кто «руководит» мировым кризисом? (он-лайн конференция) — 04.09.2009 — Газета «Аргументы и факты»
- Русская политика (передача с Николаем Стариковым на Питер. ТВ) (рос.)
- Каталог видеолекций и интервью Николая Старикова (рос.)
- 200 лет вместе с Западом. Роль Англии и США в организации революций и переворотов в России. — 24.03.2009 — радио «Финам FM» (рос.)
- Гитлер — английский агент. Тайна Третьего рейха — 07.04.2009 — Радио «Финам FM» (рос.)
- Убийство Кеннеди и финансовый кризис — 16.06.2009 — Радио «Финам FM» (рос.)
- Ток-шоу Дмитрия Быкова — 12.12.2009 — Сити-FM (рос.)
- Николай Стариков — гость Вадима Тихомирова и Ольги Кокорекиной — Радио «Маяк» (рос.)
- Программа «Профилактика» — 18.08.2011 — ГТК "Телеканал «Россия» (рос.)
- Програма «Політ-Ринг» Ігор Гіркин vs Микола Стариков. Такі різні патріоти. Особливості патріотичної «кухні». — 22.01.2015 — «Нейромир-ТВ»
- ↑ https://izborsk-club.ru/11037
- ↑ http://www.youtube.com/watch?v=rb04xRiWfE4
- ↑ Андрій Соловйов. Рецензія на книгу Н. Старикова «Криза: як це робиться?» (рос.) . Архів оригіналу за 8 серпня 2012. Процитовано 11 липня 2012.
- ↑ Балацький, Євгеній (14 квітня 2009). Ще одна абсурдна трактовка фінансової кризи (рос.) . Капитал страны. Архів оригіналу за 25 жовтня 2012. Процитовано 26 березня 2013.
- ↑ а б Ідеолог "русского мира" зізнався, що крав гроші, які збирав "для вдов Донбасу" - Depo.ua, 13 вересня 2017
- ↑ Перший канал. Санкт-Петербург. Офіційний сайт. Архів оригіналу за 21 серпня 2013. Процитовано 26 березня 2013.
- ↑ Ашманов будує «Нову Велику Росію (рос.) . Дни.ру. 17 квітня 2012. Архів оригіналу за 10 грудня 2012. Процитовано 26 березня 2013.
- ↑ Стариков Микола Вікторович - Платформа
- ↑ Результати виборів в депутати Законодавчих Зборів Санкт-Петербурга третього скликання по ОВК № 10 (рос.) . Архів оригіналу за 15 серпня 2014. Процитовано 11 липня 2012. [Архівовано 2014-08-15 у Wayback Machine.]
- ↑ Відомості про висунутих і зареєстрованих кандидатів у депутати в Законодавчі збори Санкт-Петербурга(рос.)
- ↑ Перший канал. Контакти. Архів оригіналу за 21 серпня 2013. Процитовано 26 березня 2013.
- ↑ В інтернеті збирають підписи: лишити членів Pussy Riot громадянства і вислати із Росії (рос.) . baltija.eu. 6 липня 2012. Архів оригіналу за 10 грудня 2012. Процитовано 26 березня 2013. [Архівовано 2012-11-10 у Wayback Machine.]
- ↑ Клочкова, Ксения (6 липня 2012). Як твітер-тролі гей-прайд відмінили (рос.) . Фонтанка.ру. Архів оригіналу за 8 грудня 2012. Процитовано 26 березня 2013.
- ↑ Н. Стариков в студії РБК(рос.)
- ↑ Микола Стариков: Руки геть від Путіна!(рос.)
- ↑ Микола Стариков: Що зробив Путін? (рос.) . iRepeater. 4 липня 2012. Архів оригіналу за 20 грудня 2012. Процитовано 26 березня 2013.
{{cite web}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|9=
(довідка) [Архівовано 2013-10-30 у Wayback Machine.] - ↑ Стариков, Миколай (15 червня 2012). Головна задача Європи – не дати Україні інтегруватися з Росією (рос.) . Maxpark. Архів оригіналу за 17 грудня 2012. Процитовано 26 березня 2013.
- ↑ Федорович, Віктор (29 листопада 2011). Чи стане Білорусь новою російською губернією? (рос.) . Naviny.by.
- ↑ Мітинг проти ювенальної юстиції[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ «Комсомольская правда». Про суд над Віктором Бутом (рос.) . YouTube. 6 квітня 2012.
- ↑ Зуев, Иван (23 грудня 2011). «Після 20 років брехні про Сталіна наші ліберали вважають, що набрехали недостатньо» (рос.) . Накануне. Архів оригіналу за 8 грудня 2012. Процитовано 26 березня 2013.
- ↑ Нільс Йогансен (1 березня 2013). Інсульт чи вбивство? (рос.) . Газета «Культура». Архів оригіналу за 12 березня 2013. Процитовано 6 березня 2013.
- ↑ Стариков, Миколай (23 листопада 2011). СОТ і Митний союз (рос.) . Око Планеты. Архів оригіналу за 8 грудня 2012. Процитовано 26 березня 2013.
- ↑ Барешева, Єлена (15 червня 2009). Льодоколи і правдоруби (рос.) . Огоньок. Архів оригіналу за 8 грудня 2012. Процитовано 26 березня 2013.
- ↑ Список видань антиукраїнського спрямування (станом на 13.06.2016) - Управління видавничої справи і преси Державного комітету телебачення і радіомовлення України, 13 червня 2016
- ↑ Допис Миколи Старикова у його твіттері від 4 жовтня 2022
- ↑ Знімок екрана в Imgur допису Старикова від 4 жовтня 2022
- ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №23/2023 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 січня 2023 року "Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)".
- ↑ Торговый Дом Библио-Глобус | Ваш Главный книжный. Архів оригіналу за 21 серпня 2016. Процитовано 20 вересня 2017. [Архівовано 2016-08-21 у Wayback Machine.]
- ↑ У МАУП пройшла презентація книги Ніколая Старікова „Шукайте нафту” - МАУП, 31 Березня 2011
- ↑ «Свободівці у Києві зірвали презентацію книги про Сталіна» - ТСН.ua, 15 березня 2013
- ↑ М. В. Стариков Горячий прием в Киеве («Гарячий прийом у Києві») (рос.)
- ↑ У прес-центрі «Українського вибору» відбулася зустріч з письменником Ніколаєм Старіковим - Український вибір, 15.03.2013
- ↑ Видавничій Дім «Саміт-книга» вперше в Україні презентує україномовне видання книги «Криза. Як це робиться» - журнал «Експерт Україна», 16.12.2009
- ↑ Криза. Як це робиться - Офіційний сайт Ніколая Старікова, 31 грудня 2009 (рос.)
- ↑ Російський письменник Стариков презентував свою книгу «Криза. Як це робиться» українською мовою - Уніан, 17 грудня 2009
- ↑ Видавничій Дім «Саміт-книга» вперше в Україні презентує україномовне видання книги «Криза. Як це робиться - uabooks.info, 04.12.2009
- ↑ Шукайте нафту на сайті книгарні "Буква"
- ↑ «Самміт-книга» презентує україномовне видання кращої книги Ніколая Старікова - Obozrevatel, 21 березня 2011
- ↑ Видавництво «Самміт книга» презентує українську версію скандальної книги видатного російського політолога, публіциста Ніколая Старікова «Хто змусив Гітлера нападати на Сталіна» - uabooks.info, 15.05.2012
- Московські студенти зірвали пропагандистську лекцію лідера «Антимайдану» Gazeta.ua, 21 травня 2015
- Офіційний блог Н. В. Старикова (рос.)
- — блог у LiveJournal, який веде Стариков Микола Вікторович.
- Народились 23 серпня
- Народились 1970
- Користувачі «Живого журналу»
- Російський націоналізм
- Заборонено в'їзд в Україну
- Уродженці Санкт-Петербурга
- Російські письменники
- Письменники Росії XXI століття
- Блогери Росії
- Ізборський клуб
- Сталіністи
- Конспірологи
- Відмічені в українофобії
- Особи, до яких застосовано санкції через російсько-українську війну