Перейти до вмісту

Стариця (Тверська область)

місто Стариця
Старица
Герб
КраїнаРосія Росія
Суб'єкт Російської ФедераціїТверська область
Код ЗКАТУ28 253 501
Код ЗКТМО28 653 101 001 Редагувати інформацію у Вікіданих
Основні дані
Час заснування1297
Статус міста1775
Населення▼ 8116(2015)
Площа8 км² Редагувати інформацію у Вікіданих
Поштові індекси171360
Телефонний код+7 48263 Редагувати інформацію у Вікіданих
Географічні координати:56°30′27″ пн. ш. 34°56′08″ сх. д. / 56.5075° пн. ш. 34.935555555556° сх. д. / 56.5075; 34.935555555556G O
Часовий поясUTC+4
Вебсторінкастарицкийрайон.рф Редагувати інформацію у Вікіданих
Мапа
Стариця. Карта розташування: Росія
Стариця
Стариця
Мапа

CMNS: Стариця у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Ста́риця (рос. Старица) — місто в Росії, адміністративний центр Старицького району Тверської області.

Місто розташоване на східній околиці Валдайської височини, пристань на Волзі, за 12 км від залізничної станції, за 65 км на південний захід від Твері.

Історія

[ред. | ред. код]
Вид міста у 1912 році

Засноване у 1297 тверським князем Михайлом Ярославичем як фортеця Новий город (також Городок на Стариці, Високий Городок, Новий Городок). З кінця XIV століття називається Стариця. Назва по розташуванню на річці Стариці.

Існує легенда, що на місці міста Стариці було місто Любим, яке було вщент розорено татарами в 1292 році. При закладенні міста Стариці на тому місці жила одна стара («стариця»), сховавшись в одній з печер, від якої місто і отримало свою назву. Переказ не суперечить ходу історичних подій, але відсутня документальна згадка про місто Любим[1][2].

У 1485 році у складі Тверського князівства приєднане до Великого князівства Московського. У 1519—1567 роках було у складі Старицького князівства.

У XVIII—XIX століттях — велика пристань на водному шляху в Санкт-Петербург. У Стариці вівся видобуток вапняку.

У 1963 році відкрито арочний Старицький міст через Волгу.

Пам'ятки архітектури

[ред. | ред. код]
Свято-Успенський монастир у 1910 році, фото С. М. Прокудіна-Горського
  • Комплекс Свято-Успенського монастиря (заснований у XII ст.) з Успенським (1530) і Троїцьким собором, церквами Введенською (1570; у ній розміщено архітектурно-художній та археологічний музей) та Іоанна Богослова (1594).
  • Церква Параскеви П'ятниці (1750).
  • Борисоглібський собор (1808—1820).
  • Спаська церква-дзвіниця (1827).
  • Церква Іллі Пророка (1807).
  • Церква Преображення Господнього (1843).
  • Білокам'яні кузні (1792).
  • Будинок купця Філіппова.
  • Вапнякові печери.

Відомі старичани

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Арсений (игумен). Историческое описание Старицкого Успенского монастыря. — Тверь : Типография Губернского Правления, 1895. — 88 с. — С. 24.
  2. ↑ Іван Грозний любив Старицю і називав її «городъ Любимъ». (Арсений (игумен). Историческое описание Старицкого Успенского монастыря. — Тверь : Типография Губернского Правления, 1895. — 88 с. — С. 8)

Посилання

[ред. | ред. код]