Стародубський полк

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Стародубський полк

Герб полку

Герб полкового центру

Карта полку

Розташування полку на карті.
Утворено 1663
Ліквідовано 1782
Центр Стародуб
Полковники

Стародубський полк — адміністративно-територіальна і військова одиниця Гетьманщини. Утворений 1663. Полковий центр — місто Стародуб (нині на території Росії).

Історія[ред.ред. код]

До 1663 року знаходився у складі Ніжинського полку. Був створений внаслідок адмінреформи Івана Брюховецького опісля подій 1663-го, зокрема страти Васюти та політики послаблення його прихильників[1]. У 1663 Стародубський полк виділений з Ніжинського полку і безпосередньо підпорядкований гетьману. Першим повноважним полковником став Петро Рославець (1663, 16681676).

Спочатку складався з 10 сотень, зокрема:

- Мглинської,

- Новгород-Сіверської,

- Погарської,

- Полкової,

- Топальської,

- Почепської,

- Шептаківської,

- Новоміської,

- Бакланської,

- ІІ-ї Стародубської.

Тривалий час полк очолювали полковники: Григорій Коровка-Вольський (16781680), Семен Самойлович (1680—1685), Яків Самойлович (16851687), Михайло Миклашевський (16891706), Іван Скоропадський (17061708), Лук'ян Жоравка (17091719) та інші. У XVIII ст. призначалися полковники з росіян — Іван Кокошкін (17231724), Ілля Пашков (1724—1728), Олександр Дуров (17301734). Серед полкової старшини були — родини Ханенків, Рославців, Миклашевських, Рубців, Косачів, Максимовичів та інші.

В 1759-1761 рр. керівництво Стародубським полком було колегіальним. Керували Дублянський Олександр Павлович та Миклашевський Петро Андрійович[2].

Прикордонне розташування полку визначало постійну присутність на його території великої кількості козацьких та царських військ, які утримувало місцеве українське населення. На відміну від близьких до Запорожжя південних полків у Стародубському полку міцні позиції займала українська шляхта і козацька старшина. На території полку знаходилося багато міст, які мали магдебурзьке право (Стародуб, Почеп, Погар, Мглин, Новгород-Сіверський).

Великими земельними угіддями на території полку володіла Києво-Печерська лавра. Після церковної реформи патріарха Никона у Московській державі у кінці 1660-х років на території Стародубського та сусіднього Чернігівського полків виникло 16 слобід переселенців-старообрядців (розкольників).

Стародубський полк був найбільшим у Гетьманщині постачальником на зовнішній ринок прядива, конопляної олії, меду, віску, хутра.

На 1782 до складу полку входили сотні: дві полкові Стародубські, дві Почепські, Новоміська, Топальська, Мглинська, Бакланська, Погарська, Новгородська і Шептаківська. В той час на території Стародубського полку були 4 міста, 3 містечка і 1118 сіл.

У зв'язку з остаточним скасуваням російським урядом полкового устрою у Лівобережній Україні Стародубський полк у 1782 ліквідовано, з козаків утворено полк російської армії, а його територія увійшла до складу Новгород-Сіверського намісництва (1782).

У 1783 на основі Стародубського козацького полку сформовано Стародубський 34-й драгунський полк.

1919 року в ході Радянсько-української війни територія Стародубщини була анексована на користь РРФСР і тепер тимчасово знаходиться у складі Брянської області (Російська Федерація).

Полковники[ред.ред. код]

Наказні полковники Стародубського полку у складі Ніжинського (1654 - 1663)[ред.ред. код]

З 1654-го по 1663-й рік Стародубський полк існував як частина Ніжинського полку Гетьманщини, а його полковники носили найменування наказних полковників.

  • Панас Єремієнко (1654)
  • Тиміш Оникієнко (1655)
  • Михайло Рубець (1656)
  • Іван Гуляницький (1657)
  • Яцько Обуйноженко (1657)
  • Петро Рославець (1660 - 1663)

Стародубські полковники (1663 - 1782)[ред.ред. код]

1663-го року Стародубський полк став окремою, повноправною територіально-військовою одиницею у складі Української Гетьманщини. У такому стані він перебував більше ста років, до 1782-го року, коли його було ліквідовано російським урядом, разом з усіма установами Гетьманщини.

Джерела[ред.ред. код]

  • Центральний державний історичний архів України в м. Києві (ЦДІАУК), Румянцівська Генеральна Опис Малоросії - Фонд 57, Опис 1, Справа 118.
  • ЦДІАУК, фонд 51, опис 3, далі - № справ: 19348 - Ревізія Стародубського полку. 1764 р. і 19349 - Ревізія Стародубського полку. 1764 р.; Фонд 80, Опис 1, справа 55 - Частина відомості про жителів Топальської сотні; Фонд 80, Опис 2, далі - № справ: 314 - Ревізії Стародубського полку. 1740 р., 315 - Ревізії Стародубського полку. 1735 р., 1737 р., 317 - Ревізії Стародубського полку. 1741 р., 318 - Ревізії Стародубського полку. 1743 р., 319 - Ревізії Стародубського полку. 1748 р., 320 - Ревізії Стародубського полкь. 1755 р. Мглинська сотня, 321 - Ревізії Стародубського полку. 1737 р., 325 - Ревізії Стародубського полку. 1764 р. Новгородська сотня, 330 - Ревізії Стародубського полку. 1764 р., 387 - Реєстр с. Рудні Унеча в Стародубському полку. XVIII ст.
  • Российский государственный архив древних актов - Номер фонда 124, з 1563 по 1768 рр., Справочный аппарат Оп. 1 - 6. Переписные книги Погара, Почепа и Стародуба 1665; Фонд 140, опись 1, дело 34 - Присяга 1718 года; Фонд 229, оп.1, д. 5918-107-1, 1784 р. - Приезд в Москву Стародубского полковника Петра Рославца и товарищей, о даче им жалования и поденного корму, и такого ж корма для лошадей. Именной список приезжавших с ним сотников, есаулов, казаков; Фонд 124 оп.1 - 1665 р. - № 73 Переписные книги, учиненные столником Кирилом Хлоповым жителям Стародуба, Погара и Почепа, о зборе с них государственных податях, по учиненным в Москве гетманом Брюховецким статьях; Фонд 248, оп.29, д.1813; ф.248 Сенат и его учреждения, оп.103, д.8250 Книга присяг Малороссийских войск, 1731г.
  • ДАЧО - ф.679, оп.1., спр. 485 - Сповідальні книги церков Новгород-Сіверського повіта в 1782 р.; Ф.679, оп. 1, спр.306 - Сповідальні книги церков Стародубського полку в 1742 р.; ф.712 оп.1. спр. 227 - Сповідальні книги церков Стародубського повіту в 1793 р., справа 341 - Сповідальна книга церковей Новгород-Сіверського повіту в 1745 р., справа 347 - Сповідальна книга церков Новгород-Сіверської сотні, Стародубського полку в 1764 р.; ф. 679, оп. 1, спр. 358 - Сповідальна книга церков Погарської сотні Стародубського полку 1768 р.; Ф. 679, о. 1, спр. 357 - Сповідальні відомості Погарської протопопії за 1766 р.; Ф. 679, о. 1, спр. 390 - Сповідальні відомості Стародубської протопопії за 1771 р.; Ф. 679, оп. 1, спр. 255 - Метричні книги Стародубської протопопії за 1789 р.
  • Генеральне слідство про маєтності Стародубського полку / Український архів. –Т. І. – Київ, 1929.

Література[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Горобець В. М. «„Чорна рада“ 1663 року. Передумови, результати, наслідки» НАН України. Інститут історії України. — К.: Інститут історії України, 2013. — 200 с. (129 с.) К., 2013 ISBN 978-966-02-6884-5
  2. Кривошея В. Козацька еліта Гетьманщини. — Київ: ІПІЕНД ім. І. Ф. Кураса НАНУ, 2008. — С. 320.

Дивись також[ред.ред. код]