Стародуб (рослина)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Стародуб
Laserpitium gallicum — типовий вид
Laserpitium gallicum — типовий вид
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Судинні (Tracheophyta)
Покритонасінні (Angiospermae)
Евдикоти (Eudicots)
Айстериди (Asterids)
Порядок: Аралієцвіті (Apiales)
Родина: Окружкові (Apiaceae)
Підродина: Селерові (Apioideae)
Триба: Scandiceae
Рід: Стародуб (Laserpitium)
L., 1753
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Laserpitium
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Laserpitium
EOL logo.svg EOL: 5050189
IPNI: 40161-1
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 40867

Стародуб[1][2] (Laserpitium) — рід рослин родини Окружкові (Apiaceae), поширений у Європі, Марокко, західній Азії.

Опис[ред. | ред. код]

Багаторічні трав'янисті рослини. Міцні стебла не порожнисті і часто мають залишки черешків біля їхніх основ. Чергово розташовані листки черешкові. Листова пластина широка і, як правило, дво- та триразово периста; форма може бути абсолютно різною для кожного виду. Суцвіття мають великий діаметр і містять багато білих або жовтувато-білих квіток. Приквітки зазвичай численні і присутні з усіх боків, і вони вузькі ланцетні або вузькі трикутні. Квіти мають радіальну симетрію і подвійну оцвітину.

Поширення[ред. | ред. код]

Поширений у Європі, Марокко, західній Азії[3][4][5].

В Україні зростають стародуб шорстковолосистий (Laserpitium hispidum), стародуб альпійський (Laserpitium krapfii), стародуб широколистий (Laserpitium latifolium), стародуб лучний (Laserpitium prutenicum)[1].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Laserpitium // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наукова думка, 1987. — С. 239. (рос.)(укр.)
  3. Euro+Med Plantbase. Процитовано 02.10.2019.  (англ.)
  4. Plants of the World Online — Kew Science. Процитовано 02.10.2019.  (англ.)
  5. GBIF. Процитовано 02.10.2019.  (англ.)