Старокостянтинівський район
| Старокостянтинівський район | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| |||||
| Район на карті області | |||||
| Основні дані | |||||
| Країна: |  Україна
| ||||
| Область/АРК: | Хмельницька область | ||||
| Код КОАТУУ: | 6824200000 | ||||
| Утворений: | 1923 р. | ||||
| Населення: | ▼ 27 593 (01.01.2019) | ||||
| Площа: | 1210 км² | ||||
| Густота: | 22,8 осіб/км² | ||||
| Тел. код: | +380-3854 | ||||
| Поштові індекси: | 31110—31183 | ||||
| Населені пункти та ради | |||||
| Районний центр: | Старокостянтинів | ||||
| Сільські ради: | 30 | ||||
| Села: | 97 | ||||
| |||||
| Мапа району | |||||
| Районна влада | |||||
| Адреса: | 31100, Хмельницька обл., Старокостянтинівський р-н, м. Старокостянтинів, вул. К. Острозького, 70, 3-21-35 | ||||
| Вебсторінка: | Старокостянтинівська РДА Старокостянтинівська районна рада | ||||
| Голова РДА: | — (з 16.07.2019)[1] | ||||
| Голова ради: | Яснюк Михайло Борисович (з 25.11.2015) | ||||
| Мапа | |||||
|
| |||||
|
| |||||
Старокостянти́нівський райо́н — район на сході Хмельницької області. Центр — місто Старокостянтинів.
Зміст
Загальні відомості[ред. | ред. код]
Площа району становить 1,2 тис. км². Населення — 35,9 тис. мешканців (2004).
Межує на півночі з Шепетівським і Полонським районами, на північному сході з Житомирською областю (Любарський район), на південному сході зі Старосинявським, на півдні з Летичівським і Хмельницьким районами, заході із Красилівським районом і Старокостянтинівською міськрадою Хмельницької області.
Територією району течуть річки Білка, Грабарка, Деревичка, Іква, Ікопоть, Потівка, Случ та інші.
Через район проходять залізничні лінії Гречани—Старокостянтинів I, Шепетівка-Подільська—Старокостянтинів-1 і Калинівка I—Старокостянтинів-1; автошляхи Чернівці—Хмельницький—Житомир (М20) і Старкостянтинів—Рівне—Житковичі (Білорусь) (М21).
У районі 30 сільських рад; 97 сіл.
Історія[ред. | ред. код]
Старокостянтинівщина — стародавня волинська земля, її неповторна краса, плодовитість, а також особлива ментальність мешканців, завжди викликала неабиякий інтерес в мандрівників, місіонерів, військових, інженерів, істориків.
Старокостянтинівський район, як адміністративно-територіальна одиниця в складі Хмельницької області утворений в 1923 році.
05.02.1965 Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано села Бичева та Рогізна Мшанецької сільради Старокостянтинівського району Хмельнрцької області до складу Любарського району Житомирської області з підпорядкуванням сіл Великоволицькій сільській Раді.[2]
Природні ресурси[ред. | ред. код]
Територія району становить 1250 кв. кілометрів і має форму неправильного чотирикутника, витягнутого зі сходу на захід.
За площею та біопродуктивним потенціалом земельного фонду Старокостянтинівський район є одним із провідних в області. За природними умовами район розділяється на 4 агроґрунтових райони.
Глибина залежів підґрунтових вод становить від 0,5 м до 5 м. Під водою річок і ставків зайнято 2,1 тис. гектарів земель. По кліматичних особливостях район відноситься до помірно теплого, добре зволоженого, середньорічна температура повітря становить +6,9°.
Адміністративний центр — м. Старокостянтинів. Відстань до обласного центру, м. Хмельницького, — 47 км шосейними дорогами.
Основним багатством району є сільськогосподарські, мінеральні, лісові, водні та рекреаційні ресурси. Через район протікають 3 річки: Случ, Ікопоть, Деревичка.
Із мінерально-сировинних ресурсів в Старокостянтинівському районі є запаси графітів, вапняків, апатитів, глин та сапонітів, що є сировиною для промисловості будівельних матеріалів.
Загалом запаси граніту і мігматиту складають понад 15800 тис. м³ тобто розраховані на 56 років розробки, при середньому видобутку твердої маси 280 тис. м³ в рік.
Лісові ресурси мають переважно ґрунтозахисне значення, вони сприяють розвитку деревообробної промисловості. Площа лісового фонду становить 8,1 тис. гектарів.
Загальна площа району становить 125 тис. гектарів, або 6,3% загальної площі області. Із загальної площі земельний фонд району становить 121,4 тис. гектарів, де питому вагу 86,0% займають сільськогосподарські угіддя, розорюваність яких становить 75,5%. Під забудовою в районі зайнято 3,5 тис. га. Землі державної власності становлять 39,4 тис. га, приватної — 81,8 тис. га та колективної — 0,2 тис. га.
Основними виробничими галузями, які розвиваються в районі, є промисловість і сільське господарство.
Природно-заповідний фонд[ред. | ред. код]
Національні природні парки[ред. | ред. код]
Верхнє Побужжя (частина).
Гідрологічні заказники[ред. | ред. код]
Великочернятинський, Вишнопільський, Воронківський, Ікопотський, Мартинівський, Старокостянтинівський.
Загальнозоологічні заказники[ред. | ред. код]
Лісові заказники[ред. | ред. код]
Калинівський, Ладижський, Мацевицький, Новиківський, Підгірнянський, Чорнянський.
Ботанічні пам'ятки природи[ред. | ред. код]
Алея старих лип, Біогрупа дерев, Бук європейський, Дуб черешчатий, кв. 46, Дуб черешчатий, кв. 47, Урочище «Баглаї», Урочище «Руда».
Геологічні пам'ятки природи[ред. | ред. код]
Виходи гранато-біотитових гранітів, Скельні виходи пегматитів.
Комплексні пам'ятки природи[ред. | ред. код]
Венеція, Левківська, Решнівська, Сковородецькі краєвиди, Стецьківська.
Заповідні урочища[ред. | ред. код]
Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва[ред. | ред. код]
Новоселицький (загальнодержавного значення), Решнівецький, Самчиківський (загальнодержавного значення).
Політика[ред. | ред. код]
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Старокостянтинівського району було створено 75 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 71,16 % (проголосували 17 759 із 24 957 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 50,94 % (9 047 виборців); Юлія Тимошенко — 20,96 % (3 722 виборців), Олег Ляшко — 12,11 % (2 151 виборців), Анатолій Гриценко — 5,73 % (1 017 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,03 %.[3]
ЗМІ[ред. | ред. код]
З 1 березня 1930 року на території району виходить газета «Життя Старокостянтинівщини».
Пам'ятки[ред. | ред. код]
У Старокостянтинівському районі Хмельницької області за даними управління культури, туризму і курортів Хмельницької облдержадміністрації перебуває 66 пам'яток історії. Усі 66 пам'яток покликані увічнити пам'ять загиблих у радянсько-німецькій війні.
У Старокостянтинівському районі Хмельницької області за даними управління культури, туризму і курортів Хмельницької облдержадміністрації перебуває 6 пам'яток архітектури.
Посилання[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Старокостянтинівський район |
- ↑ Розпорядження Президента України від 16 липня 2019 року № 221/2019-рп «Про звільнення С.Фесуна з посади голови Старокостянтинівської районної державної адміністрації Хмельницької області».
- ↑ Про внесення змін до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 року "Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР"
- ↑ ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Процитовано 2016-03-16.
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
| Шепетівський район Полонський район |
Житомирська область (Любарський район) | |
| Красилівський район | ||
| Хмельницький район | Летичівський район | Старосинявський район |
| ||||||||||
| ||||||||
