Старостіна Алла Олексіївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Старостіна Алла Олексіївна
Країна  Україна
Діяльність економістка, викладачка університету
Alma mater економічний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка (1976)
Заклад КНУ імені Тараса Шевченка
Науковий ступінь доктор економічних наук[d] (1999)
Науковий керівник Черваньов Дмитро Миколайович
Членство Українська асоціація маркетингу
Нагороди
Заслужений діяч науки і техніки України Державна премія України в галузі науки і техніки Нагрудний знак МОН України «Відмінник освіти»

Старостіна Алла Олексіївна — доктор економічних наук, професор, Заслужена діячка науки і техніки України, віце-президент Української асоціації маркетингу, завідувачка кафедри міжнародної економіки Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Навчання[ред. | ред. код]

  • У 1976 р. закінчила Київський державний університет ім. Т.Г. Шевченка, спеціальність — політична економія, кваліфікація — економіст, викладач політичної економії
  • У 1999 р. захистила докторську дисертацію на тему «Методологія і практика маркетингових досліджень в Україні»

Трудова діяльність[ред. | ред. код]

  • Завідувачка кафедри міжнародної економіки та маркетингу в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка з 2002 р. до тепер.
  • Завідувачка кафедри промислового маркетингу Національного технічного університету України «Київського політехнічного інституту імені Ігоря Сікорського» з 1993 по 2002р;
  • Засновник і керівник одного з перших в Україні (з 1993 року до тепер) відділень з отримання другої вищої освіти з маркетингу при Національному технічному університеті України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»,
  • Засновник і керівник Бізнес-школи Київського національного університету імені Тараса Шевченка з 2013 р. до тепер.

Звання та особливі нагороди[ред. | ред. код]

Публікації[ред. | ред. код]

За науковими напрямами економіка, міжнародна економіка та міжнародний маркетинг опубліковані 318 праць, з яких 13 монографій, у тому числі видані в країнах ЄС, 27 підручників та навчально-методичних посібників, 154 статті у фахових та наукометричних виданнях.

Посилання[ред. | ред. код]