Староторжський Олександр Павлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Староторжський Олександр Павлович
Народився 14 (26) серпня 1895
село Денисово Солигаличського повіту Костромської губернії, тепер Солигаличського району Костромської області, Російська Федерація
Помер 25 травня 1950(1950-05-25) (54 роки)
Брянськ, РРФСР, СРСР
Країна  Російська імперія
 СРСР
Національність росіянин
Діяльність політик
Посада ректор
Партія ВКП(б)
Нагороди
орден Леніна орден Вітчизняної війни I ступеня

Олександр Павлович Староторжський (Шликов) (26 серпня 1895(18950826), село Денисово Солигаличського повіту Костромської губернії, тепер Солигаличського району Костромської області, Російська Федерація — 25 травня 1950, місто Брянськ, Російська Федерація) — радянський діяч, голова виконавчого комітету Калінінської і Брянської обласних рад, заступник голови РНК РРФСР. Доцент (з січня 1937). Депутат Верховної Ради СРСР 1-го і 3-го скликань (1941—1946 і 1950).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в родині селянина-середняка, тесляра Павла Шликова. Закінчив трирічну церковноприходську школу в селі Жиліно Костромської губернії. Потім закінчив столярно-токарне відділення нижчої ремісничої школи Міністерства народної просвіти в садибі Григор'євцево Солигаличського повіту.

З 1911 року працював столяром в Кронштадті і Петрограді. У 1914 році брав активну участь в організації страйків на столярно-меблевих підприємствах. У 1914—1916 роках — вільний слухач вечірніх політехнічних курсів Товариства народних університетів у Петрограді.

З травня 1916 по грудень 1917 року служив у російській армії, учасник Першої світової війни.

Член РСДРП(б) з 1917 року.

У березні 1918 — березні 1919 року — член президії, секретар виконавчого комітету Костромської волосної ради.

У березні 1919 — лютому 1921 року — в Червоній армії. У квітні — серпні 1920 року — начальник політико-просвітницького відділу Костянтиноградського повітового військового комісаріату Полтавської губернії.

Змінив прізвище на Староторжський під час одруження 21 жовтня 1919 року, взявши прізвище дружини.

У лютому 1921 — червні 1922 року — відповідальний секретар Солигаличского повітового комітету РКП(б), голова виконавчого комітету Солигаличскої повітової ради.

У червні 1922 — січні 1923 року — голова районного відділення Костромської губернської Спілки споживчих товариств. У січні 1923 — травні 1925 року — завідувач, голова Галичської районної Спілки споживчих товариств Костромської губернії.

У травні 1925 — березні 1928 року — голова правління Костромського губернського акціонерного товариства «Губторг». У березні 1928 — квітні 1929 року — директор Костромського губернського тресту місцевої промисловості «Промкомбінат». У квітні — жовтні 1929 року — голова Костромської окружної планової комісії.

У жовтні 1929 — травні 1931 року — директор льонорадгоспу «Заповіти Ілліча» Буйського району Івановської промислової області.

У травні 1931 — березні 1932 року — старший інспектор, завідувач відділу механізації та електрифікації Всесоюзного льоно-коноплярського тресту.

У 1932 році закінчив курси з підготовки до аспірантури при Всесоюзному науково-дослідному радгоспному інституті.

У березні 1932 — травні 1935 року — аспірант Всесоюзного науково-дослідного радгоспного інституту. У жовтні 1933 — вересні 1935 року — викладач, в.о. доцента кафедри організації сільськогосподарського соціалістичного підприємства 1-ї Московської вищої комуністичної школи імені Кагановича.

У квітні 1935 — листопаді 1937 року — завідувач сектору планування радгоспів Всесоюзного науково-дослідного радгоспного інституту, доцент кафедри організації соціалістичного сільськогосподарського виробництва Московського інституту землеустрою.

У листопаді 1937 — квітні 1938 року — директор Саратовського сільськогосподарського інституту.

13 квітня 1938 — січень 1940 року — в.о. голови виконавчого комітету Калінінської обласної ради. 9 січня 1940 — 24 листопада 1944 року — голова виконавчого комітету Калінінської обласної ради депутатів трудящих.

У листопаді 1944 — жовтні 1946 року — заступник голови Ради народних комісарів (з 1946 року — Ради міністрів) Російської РФСР.

У жовтні 1946 — 25 травня 1950 року — голова виконавчого комітету Брянської обласної ради депутатів трудящих.

Нагороди[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]