Старчаков Володимир Васильович
| Старчаков Володимир Васильович | |
|---|---|
| Народився | 20 березня 1911 Харківська область |
| Помер | 6 січня 1968 (56 років) Берестя, Білоруська РСР, СРСР |
| Поховання | Тришинський цвинтар |
| Діяльність | художник |
| Alma mater | Харківський художній інститут |
Володимир Васильович Старчаков (біл. Уладзімір Васільевіч Старчакоў; 20 березня 1911, с. Рочань, тепер Харківська область — 6 січня 1968, Берестя) — білоруський і український художник.
Навчався в 1930—1936 роках у Харківському художньому інституті у С. М. Прохорова, М. Я. Козика, А. Г. Петрицького. Експонент виставок з 1935 р. працював художником-постановником у Харкові, Воронежі, Ярославлі, Бересті[1]. З 1950 р. займався станковим і монументально-декоративним живописом, художнім оформленням інтер'єрів адміністративних будівель і музеїв.
З 1951 року жив у Бересті[2]. З 1960 року член Білоруської спілки художників[3].
Помер 6 січня 1968 року в Бересті[3]. Похований на Тришинському кладовищі.
Працював у станковому та монументально-декоративному живописі, сценографії та оформлювальному мистецтві[3]. Брав участь у створенні експозиції музею Берестейської фортеці[1]. Автор діорами в Берестейському краєзнавчому музеї «Біловезька пуща» (1957) та інших картин: «Старі гнізда», «Березневе сонце», «Валуни»[2].
Твори знаходяться в музеях Мінська, Берестя, Барановичів, Пінська[3].
- Беларускі саюз мастакоў, 1938—1998 : энцыкл. давед. — Мн., 1998. — С. 508.
- Художники Советской Белоруссии, Мн., 1976.
- Выставка произведений художника Сторчакова В. В. (1911—1968 гг.): Каталог / Союз художников БССР ; Брест. ― Мн., 1968.
- ↑ а б «И дольше века…» Выстаўка твораў мастакоў-юбіляраў. Архів оригіналу за 3 грудня 2012. Процитовано 3 грудня 2012.
- ↑ а б В. Леонюк. Словник Берестейщини [Архівовано 2016-03-23 у Wayback Machine.]. — Львів: Видавнича фірма «Афіша», 2010. 248 с.
- ↑ а б в г Владимир Сторчаков. Художники Брестчины