Старченко Василь Федорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Старченко Василь Федорович
Старченко Василь Федорович 1938.jpg
Народився 7 (20) березня 1904
Темрюк, Маріупольський повіт, Катеринославська губернія, Російська імперія
Помер 17 липня 1948(1948-07-17) (44 роки)
Київ, СРСР
Поховання Державний історико-меморіальний Лук'янівський заповідник
Громадянство
(підданство)
Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of the Soviet Union (1924–1955).svg СРСР
Діяльність політик
Галузь агрохімія
Alma mater Національний університет біоресурсів і природокористування України
Учасник Німецько-радянська війна
Членство НАН України
Посада депутат Верховної Ради УРСР[d] і депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія КПРС
Нагороди
Орден ЛенінаОрден Леніна — 1948Орден Червоного ПрапораОрден Вітчизняної війни I ступеня
Орден Богдана Хмельницкого I ступеня
Медаль «Партизанові Вітчизняної війни» 1 ступеня
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»Медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Золота медаль ВДНГ

Васи́ль Фе́дорович Ста́рченко (7 [20] березня 1904(19040320), село Темрюк — 17 липня 1948) — агрохімік, радянський державний діяч, член-кореспондент АН УРСР по спеціальності агрохімія з 12.02.1945 року.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 7 (20) березня 1904(19040320) року в селі Темрюк (нині — у Нікольському районі Донецької області).

Народився у родині селянина-бідняка. З 9 років працював у сільському господарстві. У 1918 році закінчив двохкласне училище і поступив у Верхньодніпровське середнє сільськогосподарське училище. У 1923 році закінчив Верхньодніпровську сільськогосподарську профшколу. У 1923–1925 роках навчався на рільницькому факультеті Ерастовського сільськогосподарського технікуму. У 1925–1929 роках навчався в Київському сільськогосподарському інституті. Член ВКП(б) з 1928 року.

У 1929–1930 роках працював науковим співробітником агровідділу Всесоюзного науково-дослідного інституту цукрової промисловості. У 1930–1932 роках навчається в аспірантурі при Всесоюзному науково-дослідному інституті цукрової промисловості. З 1932 до 1934 року працював агрономом в Сортонасінтресті, інспектором по дослідно-селекційним станціям. У 19341938 роках був директором і науковим керівником Миронівської дослідно-селекційної станції Київської області. З березня 1938 року працював начальником виробничого управління Київського обласного земельного відділу.

У 1938 році обирався головою виконавчого комітету Київської обласної ради депутатів трудящих. З грудня 1938 року заступник голови Ради Народних Комісарів, з 1946 — Ради Міністрів УРСР. У 1938–1940 кандидат у члени ЦК КП(б)У, з 1940-го року член ЦК КП(б)У. З 1939 року — кандидат у члени ЦК ВКП(б). Депутат Верховної Ради УРСР 1–2-го скликань. Заступник голови Президії Верховної Ради УРСР 1-го скликання. Депутат Верховної Ради СРСР з січня 1941 року.

Праці з ділянки сільського господарства. Нагороджений двома орденами Леніна, орденом Червоного Прапора, орденом Богдана Хмельницького І ст., орденом Вітчизняної війни І ст., Великою золотою медаллю сільськогосподарської виставки, медаллю І ст. «Партизану Вітчизняної війни», медаллю «За перемогу над Німеччиною», медаллю «За доблесний труд у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 р.р.».

Помер 17 липня 1948 року. Похований в Києві на Лук'янівському кладовищі.

Надгробок В. Ф. Старченка

Джерела[ред. | ред. код]