Старі Богородчани

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Старі Богородчани
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська область
Район/міськрада Богородчанський район
Громада Старобогородчанська сільська громада
Код КОАТУУ 2620488601
Основні дані
Населення 3569
Площа 32 км²
Густота населення 111,53 осіб/км²
Поштовий індекс 77712
Телефонний код +380 03471
Географічні дані
Географічні координати 48°49′50″ пн. ш. 24°31′12″ сх. д. / 48.83056° пн. ш. 24.52000° сх. д. / 48.83056; 24.52000Координати: 48°49′50″ пн. ш. 24°31′12″ сх. д. / 48.83056° пн. ш. 24.52000° сх. д. / 48.83056; 24.52000
Водойми Бистриця Солотвинська, Саджавка
Місцева влада
Адреса ради 77712, Івано-Франківська обл., Богородчанський район, с. Старі Богородчани, вул.Івана Франка 1, тел. 2-12-27
Карта
Старі Богородчани is located in Україна
Старі Богородчани
Старі Богородчани
Старі Богородчани is located in Івано-Франківська область
Старі Богородчани
Старі Богородчани

Старі Богородча́ни — село в Україні, центр Старобогородчанської сільської територіальної громади Богородчанського району Івано-Франківської області.

Відстань до райцентру 3 км, відстань до обласного центру 24 кілометри.

Назва[ред.ред. код]

Легенда, що передається з покоління в покоління, розповідає: Богородиця врятувала від загибелі двох маленьких діток. Їхній батько — багатий дідич — на знак вдячності небесній заступниці заклав на лівому березі річки Бистриці поселення, назвавши його Богородчанами. Коли після повені на правому березі почало виростати інше поселення з такою ж назвою, то цьому, давнішому, дали назву Старі Богородчани, яка зберігається й досі.

Історія[ред.ред. код]

Перша письмова згадка про село належить до 1441 року.

1505 року король Польщі Олександр Ягеллончик передав село Богородчани шляхтичу Яну Каменецькому[1].

Після окупації Західноукраїнської Народної Республіки поляками в 1919 році в селі був осередок ґміни Богородчани Старе та постерунку поліції.

24 грудня 1945 р. повстанці куреня «Підкарпатський» (командир Павло Вацик «Прут») розбили гарнізон внутрішніх військ і станицю «стрибків» у селі[2].

Освіта, охорона здоров'я[ред.ред. код]

У Старих Богородчанах працюють лікарська амбулаторія загальної практики та сімейної медицини, дошкільний навчальний заклад «Джерельце», загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, сільська бібліотека.

У міжвоєнний період діяла 5-класова утраквістична школа[3].

Економіка[ред.ред. код]

У селі функціонує молокозавод, міні-пекарня, три пилорами, цех із випалювання будівельних блоків та бетонної огорожі, цехи із виготовлення дерев'яних конструкцій, ремонтні майстерні .

Зі сфери обслуговування у селі працюють перукарня, 16 магазинів, 3 кафе, 2 аптеки.

Пам'ятки[ред.ред. код]

У селі є дерев'яна церква Різдва Пресвятої Богородиці (пам'ятка архітектури місцевого значення №632), зведена 1863 року[4]. На присілку Заріччя є дерев'яна церква Воскресіння Христового (пам'ятка архітектури місцевого значення №630), споруджена 1926 р.[5] Не збереглася дерев'яна церква Святого Юрія (пам'ятка архітектури місцевого значення №629), поставлена у 1923 році[6].

Персоналії[ред.ред. код]

Фотогалерея[ред.ред. код]

Церква Св.Юрія
Ікона Діви Марії_1
Ікона Діви Марії_2
Іконостас церкви Св.Юрія
Різдвяний вертеп у церкві Св.Юрія

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Jan Kamieniecki (hetman polny koronny) пол.
  2. Іван КМЕТЮК. Відважний змаг норовистого «Прута». — «Галичина», 26 липня 2017 року
  3. Шематизм всего клира греко-католицької епархії Станиславівської на рік Божий 1938. — Станиславів, 1938. — С. 28
  4. Старі Богородчани, Церква Різдва Пр. Богородиці 1918
  5. Старі Богородчани, Церква Воскресіння Христового 1926
  6. Старі Богородчани, Церква Св. Юрія 1918
  7. І.Чорновол. 199 депутатів Галицького сейму. — Львів: Тріада плюс, 2010.— 228 с.; іл. с.117
Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.