Старі Санжари

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Старі Санжари
Stari sangary gerb.png
Герб
Країна Україна Україна
Область Полтавська область
Район/міськрада Новосанжарський район
Рада/громада Старосанжарська сільська рада
Код КОАТУУ 5323485001
Облікова картка Старі Санжари // Облікова картка на офіційному веб-сайті Верховної Ради України. 
Locator Dot2.gif
Розташування села Старі Санжари
Старі Санжари на карті Новосанжарського району
Основні дані
Населення 1283
Площа 15,65 км²
Густота населення 81.99 осіб/км²
Поштовий індекс 39313
Телефонний код +380 5344
Географічні дані
Географічні координати 49°26′00″ пн. ш. 34°27′31″ сх. д. / 49.43333° пн. ш. 34.45861° сх. д. / 49.43333; 34.45861Координати: 49°26′00″ пн. ш. 34°27′31″ сх. д. / 49.43333° пн. ш. 34.45861° сх. д. / 49.43333; 34.45861
Водойми р. Ворскла
Місцева влада
Адреса ради 39313, с.Старі Санжари, вул.Старосанжарська, 70
Карта
Старі Санжари is located in Україна
Старі Санжари
Старі Санжари
Старі Санжари is located in Полтавська область
Старі Санжари
Старі Санжари
Старі Санжари is located in Новосанжарський район
Старі Санжари
Старі Санжари

Старі́ Санжа́ри — село Новосанжарського району Полтавської області, центр Старосанжарської сільської ради.

Географічне розташування[ред.ред. код]

Село Старі Санжари знаходиться на правому березі річки Ворскла, нижче за течією на відстані 2 км розташоване село Ганжі, на протилежному березі — село Пристанційне. Річка в цьому місці звивиста, утворює лимани, стариці (Стара Ворскла) і заболочені озера.

Походження назви[ред.ред. код]

Санжари на початку 1800-х років

Назві приписують тюркське «урочище, брід», чи турецьке (від санджак (тур. Sancak)) «знамено, штандарт, адміністративна одиниця» походження. Згідно історичних джерел 1243 року на Ворсклі зимувала орда Батия котра й найменували місцевість. Урочище Сан-Чар, Сан-Чарів згадується в одній зі скарг, переданих кримським ханом Івану Грозному, стосовно пограбування тут перекопських купців[1][2].

Історичні відомості[ред.ред. код]

За доби Гетьманщини Старі Санжари мали статус сотенного містечка Полтавського козацького полку. Мало свою символіку — печатку з зображенням козацької порохівниці під короною. Пролягало на торговельному шляху з Криму до Москви. Позначене на карті Боплана. 1574-го ці землі були надані та закріплені за козаком Омеляном Івановичем. Його онуки у 1636-му продали маєтність Немиричу. Згідно ревізії 1735 року в реєстр сотні занесено 274 козацькі двори, 1762 зафіксовано 3515 мешканці[3].

За даними на 1859 рік у власницькому та козачому містечку Полтавського повіту Полтавської губернії, мешкало 4636 осіб (2211 чоловічої статі та 2425 — жіночої), налічувалось 693 дворових господарства, існували 6 православних церквов, козаче приходське училище, завод та сільська управа, відбувалось 3 ярмарки на рік[4].

Станом на 1900 рік село було центром Старосенжарівської волості[5]. Під час голодомору 32-33 загинуло принаймні 136 мешканці поселення[6].

Зміна назви[ред.ред. код]

1946—1992 — назву змінено на Решетники. 20 квітня 1992 Верховна Рада України відновила історичне найменування — Старі Санжари.

Відомі люди що народилися у Старих Санжарах[ред.ред. код]

Також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Янко М. Т. Топонімічний словник України: Словник-довідник. — К.: Знання, 1998. — 432 с. (див. Нові Санжари)
  2. Полтава. Історичний нарис.— Полтава: Полтавський літератор, 1999.— С. 26.
  3. Кривошея В. В. Українське козацтво в національній пам'яті. Полтавський полк. Том ІI — Ч.: «Десна Поліграф», 2014 — С.3
  4. рос. дореф. Полтавская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года, томъ XXXIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1862 — 263 с., (код 275)
  5. рос. дореф. Адресъ-календарь. Справочная книжка Полтавской губерніи на 1900. Составлен Д. А. Иваненко, Секретарем Полтавского Губернскаго Статистического Комитета. Полтава. Типо-литографія Губернскаго Правленія. 1900
  6. Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні: Полтавська область / Упоряд. О. Білоусько, Ю. Варченко, В. Мокляк, Т. Пустовіт. — Полтава: Оріяна, 2008. — 1200 с. (с. 543—544)