Статична ізотропна метрика — це метрика що визначає статичне ізотропне гравітаційне поле.
Під словами статичне та ізотропне розуміється наступне: завжди можна знайти набір кoординат близький до кoординат Мінковського
, такий що інварінтний власний час
не залежить від
а залежить від
і тільки через інваріанти групи поворотів:
. Найзагальніший вигляд запису інтервалу:
,
де
- невідомі функції величини
Вигідно замінити
сферичними полярними кoординатами
:



Інтервал в такому разі прийме вигляд:
,
Ми можемо встановити наш годинник згідно з визначенням нової часової кoординати

де
- довільна функція від
. Це дозволяє виключити недіагональний елемент
,
поклавши

Тоді інтервал виражається так:


Ми також можемо перевизначити радіус
і тим самим накласти ще одну умову на функції
, наприклад таким чином
. Тоді ми отримаємо так звану стандартну форму для статичної ізотропної метрики:

де


Після останнього перетворення метричний тензор має такі ненульові компоненти:




Де функції
і
повинні бути визначенні шляхом розв'язування рівнянь поля. Так як
— діагональний тензор, легко написати ненульові компоненти тензора, оберненого до нього:




Афінна зв'язність може бути обчислена за звичайною формулою:

Її ненульові компоненти виявляються рівними:
,
,
,
,
,
,
,
,
,
Обчислимо також тензор Річчі. Він задається формулою

Підставляючи раніше отримані компоненти афінної звізності отримаємо:
,
,
,
,
(Штрих тепер означає диференціювання по
). Висновок про те що
щезають і про те що
є наслідком інварінтності метрики відностно поворотів. Рівність нулю
пов'язано з тим що ми встановили наш годинник так що метрика виявилась інваріантина відносно обернення часу
.
Частковим випадком статичної ізотропної метрики є Метрика Шварцшильда, на випадок порожнього(нічим не заповненого) простору часу.
- Вайнберг, «Гравитация и космология».