Статоцисти

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Статоцист (у складі ропалію) сцифоїдних медуз
Статоцист поліхети Arenicola marina у розрізі. Темні об'єкти всередині — статоліти; зовні позначено стінку статоциста.

Статоцист (від дав.-гр. στᾰτός — «той, що стоїть» и κύστις — «міхур») — орган чуття багатьох безхребетних, що забезпечує відчуття рівноваги.

Статоцисти мають вигляд занурених під покрив тіла пухирців, іноді ямок чи колбоподібних випинань покривів (у медуз та морських їжаків). Заповнені рідиною, містять всередині отоліти (статоліти) — мінералізовані утворення, які при зміні положення тіла зміщуються, подразнюючи чутливі війчасті клітини. Від них передається нервовий імпульс до нервової системи.

Розповсюдження в тваринному світі

[ред. | ред. код]

Групи тварин, що мають статоцисти, розподілені по філогенетичному дереву дуже «плямисто»: ймовірно, в деяких групах ці органи виникали незалежно, а в багатьох — втрачалися[1]. Статоцисти є у (деяких або всіх) представників таких типів:

У хребетних ті ж функції виконує вестибулярний апарат, у складі якого є, серед іншого, й отолітовий апарат.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г д Jenner R. A. Towards a phylogeny of the Metazoa: evaluating alternative phylogenetic positions of Platyhelminthes, Nemertea, and Gnathostomulida, with a critical reappraisal of cladistic characters // Contributions to Zoology. — 2004. — Т. 73. — С. 3–163. Архівовано з джерела 23 вересня 2012.
  2. Павловский Е.Н., Лепнева С.Г. Десятиногие раки (Decapoda) // Очерки из жизни пресноводных животных. — Ленинград : Советская наука, 1948.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]