Стаффорд Лерой Ірвін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Стаффорд Лерой Ірвін
Stafford LeRoy Irwin
US-O9 insignia.svg Генерал-лейтенант
Stafford LeRoy Irwin.jpg
Загальна інформація
Народження 23 березня 1893(1893-03-23)
Форт-Монро, Гемптон, Вірджинія
Смерть 23 листопада 1955(1955-11-23) (62 роки)
Ешвілл, Банком, Північна Кароліна
Поховання Арлінгтонський Національний Цвинтар
Громадянство Flag of the United States (1912-1959).svg США
Військова служба
Роки служби 1915—1952
Приналежність США США
Вид ЗС Emblem of the United States Department of the Army.svg армія США
Війни / битви Мексиканська експедиція,
Перша світова війна,
Друга світова війна
Нагороди та відзнаки
Медаль «За видатні заслуги» армії (США)
Срібна Зірка (США)
Легіон Заслуг (Легіонер) (США)
Бронзова Зірка (США)
Медаль Перемоги у Першій світовій війні (США)
Пам'ятна медаль оборони Америки
Медаль «За Американську кампанію»
Медаль Перемоги у Другій світовій війні
Орден Британської імперії (військовий)
Офіцер ордена Почесного легіону

Commons-logo.svg Матеріали до статті на Вікісховищі

Ста́ффорд Леро́й І́рвін (англ. Stafford LeRoy Irwin; 23 березня 1893(18930323) — 23 листопада 1955) — американський військовик, учасник Другої світової війни, генерал-лейтенант.

Життєпис[ред. | ред. код]

Стаффорд Лерой Ірвін народився 23 березня 1893(18930323) року у Форт-Монро, штат Вірджинія, США в родині військових.

Закінчив Військову академію у Вест-Пойнт у 1915 році. Під час Мексиканської експедиції проходив військову службу в кавалерійських частинах під командуванням генерала Джона Першинга. У 1917 році пройшов курс артилерійської перепідготовки при артилерійській школі у Форт-Сіл.

У міжвоєнний період займав різні військові посади: був професором кафедри військової тактики Єльського університету (1919—1920), інструктором Національної гвардії Оклахоми (1920—1924), викладачем артилерійської школи (1929—1933), перебував у Резерві армії США (1933—1936).

Учасник Другої світової війни з 1941 року. Командував 72-м артилерійським полком (1941—1942), був командувачем артилерією 9-ї піхотної дивізії (1942—1943) у Північній Африці.

З вересня 1943 по квітень 1945 року — командир 5-ї піхотної дивізії, яка вела бойові дії у північно-західній частині Європи. З квітня по вересень 1945 року — командир 12-го корпусу в Європі. У повоєнні роки обіймав різні командні посади в армії США. У 1950—1952 роках командував американськими військами в Австрії.

1952 року вийшов у відставку за станом здоров'я. Помер 23 листопада 1955 року у Ешвіллі, штат Північна Кароліна. Похований на Арлінгтонському Національному цвинтарі.

Родина[ред. | ред. код]

Батько Стаффорда — Джордж Лерой Ірвін, генерал-майор артилерії армії США, а дід — Бернард Джон Ірвін — бригадний генерал медицини армії США і кавалер медалі Пошани.

Посилання[ред. | ред. код]