Стаханов Олексій Григорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Олексій Григорович Стаханов
рос. Алексей Григорьевич Стаханов
AlexeyStakhanov1936.jpg
Олексій Стаханов, 1936
Народився 21 грудня 1905 (3 січня 1906)(1906-01-03)
Лугова, Лівенський повіт, Орловська губернія, Російська імперія
Помер 5 листопада 1977(1977-11-05) (71 рік)
Торез, Донецька область, УРСР
Громадянство СРСР СРСР
Ім'я при народженні Андрій Григорович Стаханов[1]
Діяльність шахтар, працівник радянської номенклатури
Alma mater Всесоюзная промышленная академия[d]
Посада депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія Комуністична партія Радянського Союзу
Нагороди {| style="background: transparent"

|Герой Соціалістичної Праці — 1970 |-

|Орден Леніна — 1936||Орден Леніна — 1970||Орден Трудового Червоного Прапора||
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»

|-

|Медаль «30 років перемоги у ВВВ»||Медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»||
Медаль «Ветеран праці»
||Медаль «В пам'ять 800-річчя Москви»

|}

Нагрудний знак «Шахтарська слава»
Нагрудний знак «Шахтарська слава»
Нагрудний знак «Шахтарська слава»
Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Олексі́й Григо́рович Стаха́нов (* 3 січня 1906, Лугова — † 5 листопада 1977, Торез) — засновник стахановського руху (соціалістичне змагання) в промисловості і сільському господарстві, використаний для підвищення норм виробітку на 25–50 %.

Народився в Орловській губернії, молодим хлопцем приїхав на Донбас (Кадіївка), де працював на шахті «Донбас». 1935-го йому доручено встановити рекорд видобутку вугілля і створено для цього відповідні умови: в ніч на 31 серпня за 6-годинну зміну він нарубав відбійним молотком 104 т вугілля, виконавши 14,5 норм. У цьому йому допомагала ціла група кріпильників. 1939 року Олексій Стаханов отримав власний службовий автомобіль. Після закінчення Промакадемії (1941) на керівній роботі в промисловості: в Караганді, у Міністерстві вугільної промисловості СРСР, з 1957 знову в Донбасі.

Достеменно не відомо, чи було Олексій його справжнім іменем. Є версії, що Стаханов насправді називався Олександр чи Андрій, але після помилки у газеті радянська влада видала новий паспорт і відмовилася визнавати цю помилку.[2][3]

Помер у психіатричній лікарні міста Торез у 71-літньому віці від алкоголізму.[4]

Примітки[ред.ред. код]

Веб-посилання[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]


Персоналії Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.