Стаховський Сергій Едуардович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сергій Стаховський
Громадянство Україна Україна
Місце проживання Будапешт, Угорщина
Дата народження 6 січня 1986(1986-01-06) (38 років)
Місце народження Київ, Україна
Зріст 193 см
Вага 80 кг
Початок кар'єри 2003
Завершення кар'єри 2022
Робоча рука права
Бекхенд одноручний
Тренер Німеччина Бурґгард Рігеманн
Призові, USD $5,394,340

Одиночний розряд

Матчів в/п 175-211
Титулів 4
Найвища позиція 31
Поточна позиція 169
Мейджори
Австралія 1/16 (2011)
Ролан Гаррос 1/16 (2011)
Вімблдон 1/16 (2013, 2014)
США 1/16 (2010, 2015)
Інші турніри
Олімпіада 1/32 (2012)

Парний розряд

Матчів в/п 80-100
Титулів 4
Найвища позиція 33
Мейджори
Австралія 1/8 (2013)
Ролан Гаррос 1/16 (2009, 2010, 2011)
Вімблдон 1/8 (2010)
США 1/8 (2010, 2011, 2013)
Інші парні турніри
Востаннє картку оновлено: 5 серпня 2020

Сергі́й Едуа́рдович Стахо́вський (нар. 6 січня 1986, Київ) — український тенісист-професіонал та військовик. Володар чотирьох титулів АТР в одиночному розряді та трьох титулів ATP у парному розряді. Військовослужбовець ЦСО «А» СБУ. Майстер-сержант.[1]

Життєпис[ред. | ред. код]

Сергій Стаховський народився 6 січня 1986 року в Києві. Батько Сергія — Едуард Стаховський, доктор медичних наук, відомий уролог, мати — Ольга Стаховська, економістка та викладачка.

У віці 6 років Сергій Стаховський починав займатися тенісом. Підлітком переїхав до Словаччини, де тренувався та здобував свою тенісну кар'єру.

Громадянська позиція[ред. | ред. код]

21 лютого 2014 року, після кривавих подій у Києві, Стаховський заявив, що більше ніколи не буде спілкуватися з російськими ЗМІ через їхню брехню про події на Майдані[2]. Цієї позиції він притримувався і надалі[3].

У серпні 2014 року, повертаючись із США, привіз вісім бронежилетів, балаклави та іншу амуніцію для бійців із зони АТО. Митники певний час намагалися його не пропустити[4]. Після того виставив на аукціон ракетку з персональним автографом й 5 наборів струн для ракетки й обмотку для ручки — гроші мають піти на підтримку української армії[5]. Регулярно допомагає волонтерській організації «Повернись живим»[6].

Українсько-російська війна 2022 року[ред. | ред. код]

12 лютого 2022 року подав документи на навчальні курси, в Тероборону Голосіївського району.[7]

28 лютого 2022 року вступив до лав ЗСУ[8].

1 березня 2022 року Стаховський поїхав з Лондона, де він проживав, та перетнув кордон з боку Словаччини, щоби приєднатися до України та поповнити ряди армійського резерву задля захисту своєї країни, атакованої Росією. Журналісту, який запитав його: «Чому вирішив повернутися до Києва, щоб взяти зброю?», він відповів[9]:

Це питання, яке я не знаю, чи можу я відповісти, навіть для себе. Немає жодного обґрунтування, щоб тримати дітей вдома, але всі ті, хто бореться тут, хто захищає Україну, також мають сім'ю, дітей, братів та сестер. Але вони там. Чому я повинен бути в іншій ситуації? Тому що я виграв більше грошей, і я міг уникнути? Я не бачу, як я міг би діяти по-іншому.

У листопаді 2022 року Сергій Стаховський взяв участь у урочистій церемонії вшанування гравців, які завершили кар'єру в 2022році. Він вийшов на корт у формі національної гвардії.[10] [11]

Сергій Стахановський був у групі мінометної підтримки в НацГвардії.[12] Долучався до благодійних зборів на підтримку ЗСУ за кордоном, зі слів Сергія їм разом із Еліною Світоліною вдалося зібрати 500 000 евро.[11] Станом на 2023 рік — Майстер-сержант ЦСО «А» СБУ.[1][7] , мобільний оператор по роботі з дронами.

Стаховський Сергій Едуардович
Стаховский Сергій
 Майстер-сержант
Загальна інформація
Народження 6 січня 1986(1986-01-06)[13] (38 років)
Київ, СРСР[13]
Військова служба
Приналежність Україна
Рід військ ЦСО «А» СБУ
Війни / битви Бахмут, бої за Авдіївкою
CMNS: Стаховський Сергій Едуардович у Вікісховищі

В 2023 році був учасником боїв за Бахмут.[12] Брав участь в обміні військовополоненими.[7]

В 2024 році учасник боїв за Авдіївський коксохімічний завод.[7]

Досягнення[ред. | ред. код]

Найбільше досягнення (на 2013 рік)[ред. | ред. код]

26 червня 2013 року Сергій Стаховський обіграв Роджера Федерера на Вімблдоні — 3-1 (6-7, 7-6,7-5,7-6)[14]

Легенда
W  Ф  ПФ ЧФ КТ К# P# DNQ A Z# PO G S B NMS NTI P NH
(W) переможець; (Ф) фіналіст; (ПФ) півфіналіст; (ЧФ) чвертьфіналіст; (#Р) раунди 4, 3, 2, 1; (КТ) стадія колового турніру; (К#) кваліфікаційний раунд; (P#) попередній раунд; (DNQ) не кваліфікувався; (A) відсутній; (Z#) зональна група Кубка Девіса/Федерацій (з зазначеним номером) або (PO) плей-оф; (G) золота, (S) срібна або (B) бронзова олімпійська/паралімпійська медаль; (НСМ) не турнір серії Мастерс; (NTI) не турнір Tier I; (P) перенесено; (NH) не відбувся; ТУ (SR) титули/участі (strike rate); (W–L, В-П) відношення виграшів до поразок.
Щоб уникнути плутанини й подвійного нарахування, ці графіки оновлюються після завершення турніру або ж коли гравець завершив свій виступ.

Одиночний розряд[ред. | ред. код]

Актуально станом на завершення Відкритого чемпіонату Австралії 2022.

Турнір 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019 2020 2021 2022 ТУ В-П % перемог
Турніри Великого шлему
Відкритий чемпіонат Австралії з тенісу К2р К3р К1р К2р К2р К1р 0 / 9 4–9 33%
Відкритий чемпіонат Франції з тенісу К1р К3р К2р К2р К1р К2р 0 / 10 7–10 44%
Вімблдонський турнір К3р К3р К1р К2р NH К2р 0 / 10 8–10 44%
Відкритий чемпіонат США з тенісу К2р К1р К3р К3р К1р К1р К1р 0 / 8 5–8 39%
В-П 0–0 0–0 0–0 0–0 0–0 0–1 1–3 2–4 5–4 2–4 2–4 2–4 4–4 2–3 2–2 2–2 0–1 0–0 0–1 0–0 0 / 37 24–37 41%
Тур ATP Мастерс 1000
Indian Wells Open К2р К1р К2р NH 0 / 5 5–5 50%
Відкритий чемпіонат Маямі з тенісу К1р К2р К2р NH 0 / 7 4–7 36%
Мастерс Монте-Карло К1р К2р К1р К2р К2р NH 0 / 2 1–2 33%
Мастерс Мадрид К2р К1р К1р NH 0 / 2 2–2 50%
Мастерс Рим К1р 0 / 1 1–1 50%
Мастерс Канада NH 0 / 4 3–4 43%
Мастерс Цинциннаті 0 / 4 0–4 0%
Мастерс Шанхай НСМ К2р К1р NH 0 / 1 0–1 0%
Мастерс Париж К2р К2р К1р 0 / 2 2–2 50%
В-П 0–0 0–0 0–0 0–0 0–0 0–0 1–2 5–6 6–7 1–5 0–0 1–2 3–5 1–1 0–0 0–0 0–0 0–0 0–0 0–0 0 / 28 18–28 39%
Загальна статистика
2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019 2020 2021 2022 За кар'єру
Турніри 0 1 3 2 2 5 14 26 26 27 15 19 25 13 8 5 6 1 2 0 200
Титули 0 0 0 0 0 1 1 2 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 4
Фінали 0 0 0 0 0 1 1 2 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 4
Разом виграшів–поразок 0–0 0–1 3–3 1–6 2–3 9–4 16–14 27–25 25–27 16–28 11–17 20–20 20–27 8–14 6–8 5–6 3–6 1–2 2–4 0–0 4 / 200 177–215 45%
Рейтинг на кінець року 533 335 184 195 199 92 60 46 62 103 98 58 62 109 122 134 150 202 216 45.15%

Парний розряд[ред. | ред. код]

Турнір 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 ТУ В-П % перемог
Турніри Великого шлему
Відкритий чемпіонат Австралії з тенісу 0 / 7 3–7 30%
Відкритий чемпіонат Франції з тенісу 0 / 6 3–6 33%
Вімблдонський турнір К1р К1р 0 / 6 3–6 33%
Відкритий чемпіонат США з тенісу 0 / 7 8–7 53%
В-П 0–0 1–3 5–4 5–4 1–4 4–3 0–1 1–4 0–3 0 / 26 17–26 40%

Фінали ATP за кар'єру[ред. | ред. код]

Одиночний розряд: 4 (4 перемоги)[ред. | ред. код]

Легенда
Великий Шлем (0–0)
Фінал ATP (0–0)
ATP Мастерс 1000 (0–0)
Серія ATP 500 (0–0)
Серія ATP 250 (4–0)
Титули за покриттям
Тверде (3–0)
Ґрунт (0–0)
Трава (1–0)
Титули за типом корту
Відкритий (2–0)
Закритий (2–0)
Результат В-П Дата Турнір Рівень Покриття Суперник Рахунок
Перемога 1–0 Бер 2008 Zagreb Indoors, Хорватія Інтернешнл Тверде (i) Хорватія Іван Любичич 7–5, 6–4
Перемога 2–0 Лис 2009 St. Petersburg Open, Росія Серія 250 Тверде (i) Аргентина Орасіо Себальйос 2–6, 7–6(10–8), 7–6(9–7)
Перемога 3–0 Чер 2010 Rosmalen Grass Court Championships, Нідерланди Серія 250 Трава Сербія Янко Типсаревич 6–3, 6–0
Перемога 4–0 Сер 2010 Connecticut Open, США Серія 250 Тверде Узбекистан Денис Істомін 3–6, 6–3, 6–4

Парний розряд: 4 (4 перемоги)[ред. | ред. код]

Легенда
Великий Шлем (0–0)
Фінал ATP (0–0)
ATP Мастерс 1000 (0–0)
Серія ATP 500 (1–0)
Серія ATP 250 (3–0)
Титули за покриттям
Тверде (2–0)
Ґрунт (0–0)
Трава (2–0)
Титули за типом корту
Відкритий (3–0)
Закритий (1–0)
Результат В-П Дата Турнір Рівень Покриття Партнер Суперники Рахунок
Перемога 1–0 Жов 2008 Кубок Кремля, Росія Інтернешнл Тверде (i) Італія Потіто Стараче Австралія Стівен Гасс
Велика Британія Росс Гатчінс
7–6(7–4), 2–6, [10–6]
Перемога 2–0 Чер 2010 Halle Open, Німеччина Серія 250 Трава Росія Михайло Южний Чехія Мартін Дамм
Словаччина Філіп Полашек
4–6, 7–5, [10–7]
Перемога 3–0 Лют 2011 Dubai Tennis Championships, ОАЕ Серія 500 Тверде Росія Михайло Южний Франція Жеремі Шарді
Іспанія Фелісіано Лопес
4–6, 6–3, [10–3]
Перемога 4–0 Лип 2019 Hall of Fame Open, США Серія 250 Трава Іспанія Марсель Гранольєрс Сальвадор Марсело Аревало
Мексика Мігель Ангел Реєс-Варела
6–7(10–12), 6–4, [13–11]

Рекорди[ред. | ред. код]

Турнір Рік Встановлений рекорд З ким ділить
Загреб 2008 Переміг на турнірі ATP як щасливий лузер Гайнц Ґюнтгардт
Білл Скенлон
Франсіско Клавет
Крістіан Мініуссі
Ражів Рам
Леонардо Маєр
Андрій Рубльов
Марко Чеккінато[15]
Квон Сун-ву

Фінали ATP Челленджер і ITF Ф'ючерс[ред. | ред. код]

Одиночний розряд: 16 (7–9)[ред. | ред. код]

Легенда (одиночний розряд)
Тур ATP Челленджер (7–8)
Тур ITF Ф'ючерс (0–1)
Титули за покриттям
Тверде (6–7)
Ґрунт (0–2)
Трава (1–0)
Килим (0–0)
Результат В-П    Дата    Турнір Рівень Покриття Суперник Рахунок
Поразка 0–1 Чер 2004 Україна F1, Дніпро (місто)petrovsk Ф'ючерс Ґрунт Словаччина Віктор Брутанс 4–6, 1–6
Поразка 0–2 Лис 2007 Куала-Лумпур, Малайзія Челленджер Тверде Німеччина Райнер Шуттлер 6–7(2–7), 2–6
Поразка 0–3 Лип 2008 Пенза, Росія Челленджер Тверде Німеччина Бенедікт Дорш 6–1, 4–6, 6–7(6–8)
Перемога 1–3 Сер 2008 Сеговія, Іспанія Челленджер Тверде Бразилія Тьяго Алвес 7–5, 7–6(7–4)
Поразка 1–4 Жов 2009 Монс, Бельгія Челленджер Тверде (i) Сербія Янко Типсаревич 6–7(4–7), 3–6
Поразка 1–5 Чер 2012 Фюрт, Німеччина Челленджер Ґрунт Словенія Блаж Кавчич 3–6, 6–2, 2–6
Поразка 1–6 Бер 2013 Ле-Гозьє, Гваделупа Челленджер Тверде Франція Бенуа Пер 4–6, 7–5, 4–6
Перемога 2–6 Сер 2013 Казань, Росія Челленджер Тверде Росія Валерій Руднєв 6–2, 6–3
Перемога 3–6 Лип 2014 Бінгемтон, США Челленджер Тверде США Вейн Одеснік 6–4, 7–6(11–9)
Перемога 4–6 Вер 2014 Орлеан, Франція Челленджер Тверде (i) Бразилія Томас Беллуччі 6–2, 7–5
Поразка 4–7 Жов 2014 Ташкент, Узбекистан Челленджер Тверде Словаччина Лукаш Лацко 2–6, 3–6
Поразка 4–8 Вер 2015 Стамбул, Туреччина Челленджер Тверде Росія Карен Хачанов 6–4, 4–6, 3–6
Перемога 5–8 Тра 2016 Сеул, Південна Корея Челленджер Тверде Китайський Тайбей Лу Єнь-Сюнь 4–6, 6–3, 7–6(9–7)
Перемога 6–8 Сер 2017 Порторож, Словенія Челленджер Тверде Італія Маттео Берреттіні 6–7(4–7), 7–6(8–6), 6–3
Перемога 7–8 Чер 2018 Їлклі, Велика Британія Челленджер Трава Німеччина Оскар Отте 6–4, 6–4
Поразка 7–9 Кві 2019 Тайбей, Китайський Тайбей Челленджер Тверде (i) Австрія Денніс Новак 2–6, 4–6

Парний розряд: 36 (19–17)[ред. | ред. код]

Легенда (парний розряд)
Тур ATP Челленджер (19–16)
Тур ITF Ф'ючерс (0–1)
Титули за покриттям
Тверде (12–10)
Ґрунт (6–7)
Трава (0–0)
Килим (1–0)
Результат В-П    Дата    Турнір Рівень Покриття Партнер Суперники Рахунок
Поразка 0–1 Кві 2003 Узбекистан F2, Ґулістан Ф'ючерс Тверде Чехія Їржі Венкль Чехія Петр Дезорт
Чехія Ярослав Левинський
2–6, 2–6
Перемога 1–1 Сер 2003 Самарканд, Узбекистан Челленджер Ґрунт Словаччина Віктор Брутанс Росія Павло Іванов
Сербія та Чорногорія Дарко Маджаровський
6–2, 6–4
Поразка 1–2 Вер 2003 Донецьк, Україна Челленджер Тверде Росія Андрій Столяров Індія Харш Манкад
США Джейсон Маршалл
2–6, 4–6
Перемога 2–2 Бер 2005 Сараєво, Боснія і Герцеговина Челленджер Тверде (i) Словаччина Міхал Мертиняк Чехія Лукаш Длоуги
Чехія Ян Вацек
6–7(8–10), 6–2, 6–2
Перемога 3–2 Лип 2005 Кордова, Іспанія Челленджер Тверде Білорусь Володимир Волчков Франція Ніколя Маю
Люксембург Жіль Мюллер
7–5, 5–7, 6–1
Перемога 4–2 Лис 2005 Прага, Чехія Челленджер Килим (i) Словаччина Філіп Полашек Велика Британія Джеймс Окленд
Нідерланди Яспер Сміт
6–3, 3–6, 7–6(7–5)
Перемога 5–2 Лис 2006 PEOPLEnet CUP, Україна Челленджер Тверде (i) Україна Орест Терещук Швейцарія Марко К'юдінеллі
Хорватія Ловро Зовко
6–4, 6–0
Перемога 6–2 Бер 2007 Фес, Марокко Челленджер Ґрунт Україна Орест Терещук Марокко Рабіє Чакі
Марокко Мунір Аль Ааредж
6–3, 6–3
Поразка 6–3 Кві 2007 Бермудські Острови Челленджер Ґрунт Німеччина Бенедікт Дорш Бразилія Марсело Мело
Бразилія Андре Са
2–6, 4–6
Перемога 7–3 Лип 2007 Реканаті, Італія Челленджер Тверде Італія Фабіо Коланджело КНР Юй Сіньюань
КНР Цзен Шаосюань
1–6, 7–6(7–3), [10–7]
Перемога 8–3 Тра 2008 Острава, Чехія Челленджер Ґрунт Чехія Томаш Зіб Чехія Ян Герних
Словаччина Ігор Зеленай
7–6(8–6), 3–6, [14–12]
Поразка 8–4 Тра 2008 Загреб, Хорватія Челленджер Ґрунт Чехія Томаш Зіб Хорватія Іван Додіг
Бразилія Жуліо Сілва
4–6, 6–7(1–7)
Поразка 8–5 Вер 2008 Cherkassy, Україна Челленджер Ґрунт Україна Сергій Бубка Росія Михайло Єлгін
Росія Олександр Красноруцький
4–6, 5–7
Перемога 9–5 Вер 2008 Орлеан, Франція Челленджер Тверде (i) Хорватія Ловро Зовко Швейцарія Жан-Клод Шеррер
Словаччина Ігор Зеленай
7–6(9–7), 6–4
Поразка 9–6 Сер 2009 Сеговія, Іспанія Челленджер Тверде Хорватія Ловро Зовко Франція Ніколя Маю
Франція Едуар Роже-Васслен
7–6(7–4), 3–6, [8–10]
Поразка 9–7 Вер 2009 Алфен, Нідерланди Челленджер Ґрунт Україна Сергій Бубка Велика Британія Джонатан Маррей
Велика Британія Джеймі Маррей
1–6, 4–6
Перемога 10–7 Вер 2013 Орлеан, Франція Челленджер Тверде (i) Україна Ілля Марченко Литва Річардас Беранкіс
Хорватія Франко Шкугор
7–5, 6–3
Перемога 11–7 Тра 2014 Бордо, Франція Челленджер Ґрунт Франція Марк Жікель США Раян Гаррісон
США Алекс Кузнєцов
w/o
Поразка 11–8 Лип 2014 Бінгемтон, США Челленджер Тверде Румунія Маріус Копіл Велика Британія Деніел Кокс
Велика Британія Денієл Сметгерст
7–6(7–3), 2–6, [6–10]
Перемога 12–8 Бер 2015 Ірвінг, США Челленджер Тверде Швеція Роберт Ліндстедт Німеччина Бенжамін Бекер
Німеччина Філіпп Пецшнер
6–4, 6–4
Поразка 12–9 Тра 2015 Бордо, Франція Челленджер Ґрунт Франція Люка Пуй Нідерланди Тіємо де Баккер
Нідерланди Робін Гаасе
3–6, 5–7
Перемога 13–9 Жов 2016 Нінбо, КНР Челленджер Тверде Франція Жонатан Ейссерік США Стефан Козлов
Японія Акіра Сантіллан
6–4, 7–6(7–4)
Перемога 14–9 Тра 2017 Карші, Узбекистан Челленджер Тверде Україна Денис Молчанов Німеччина Кевін Кравіц
Іспанія Адріан Менендес Масейрас
6–4, 7–6(9–7)
Перемога 15–9 Сер 2017 Сеговія, Іспанія Челленджер Тверде Іспанія Адріан Менендес Масейрас Іспанія Роберто Ортега Ольмедо
Іспанія Давід Веґа Ернандес
4–6, 6–3, [10–7]
Поразка 15–10 Вер 2017 Ізмір, Туреччина Челленджер Тверде Україна Денис Молчанов Велика Британія Скотт Клейтон
Велика Британія Джонні О'Мара
w/o
Поразка 15–11 Тра 2018 Острава, Чехія Челленджер Ґрунт Чехія Лукаш Росол Угорщина Аттіла Балаж
Португалія Гонсалу Олівейра
0–6, 5–7
Перемога 16–11 Вер 2018 Кассі, Франція Челленджер Тверде Австралія Метт Рейд Швейцарія Марк-Андреа Гюслер
Португалія Гонсалу Олівейра
6–2, 6–3
Поразка 16–12 Тра 2019 Сеул, Південна Корея Челленджер Тверде Бельгія Рубен Бемельманс Австралія Макс Перселл
Австралія Люк Савіль
4–6, 6–7(7–9)
Поразка 16–13 Бер 2021 Б'єлла, Італія Челленджер Тверде (i) Україна Денис Молчанов Франція Квентен Аліс
Франція Трістан Ламазін
1–6, 0–2 ret.
Поразка 16–14 Бер 2021 Б'єлла, Італія Челленджер Тверде (i) Україна Денис Молчанов Велика Британія Ллойд Ґласспул
Австралія Метт Рейд
3–6, 4–6
Поразка 16–15 Бер 2021 Лугано, Швейцарія Челленджер Тверде (i) Україна Денис Молчанов Німеччина Андре Бегеманн
Італія Андреа Вавассорі
6–7(11–13), 6–4, [8–10]
Перемога 17–15 Тра 2021 Острава, Чехія Челленджер Ґрунт Австралія Марк Полменс Чехія Andrew Paulson
Чехія Патрік Рікль
7–6(7–4), 3–6, [10–7]
Перемога 18–15 Тра 2021 Прага, Чехія Челленджер Ґрунт Австралія Марк Полменс Хорватія Іван Сабанов
Хорватія Матей Сабанов
6–3, 6–4
Поразка 18–16 Лип 2021 Нур-Султан, Казахстан Челленджер Тверде Канада Пітер Поланскі Китайський Тайбей Hsu Yu-hsiou
Зімбабве Бенджамін Лок
6–2, 1–6, [7–10]
Поразка 18–17 Вер 2021 Kiev, Україна Челленджер Ґрунт Україна Денис Молчанов Бразилія Орландо Луц
Казахстан Олександр Недовєсов
4–6, 4–6
Перемога 19–17 Лис 2021 Братислава, Словаччина Челленджер Тверде (i) Словаччина Філіп Горанський Україна Денис Молчанов
Казахстан Олександр Недовєсов
6–4, 6–4

Перемоги над гравцями першої 10-ки за сезоном[ред. | ред. код]

  • Він здобув 3 перемог і зазнав 35 поразок в матчах з гравцями, які на той момент посідали місце в першій 10-ці рейтингу.
Сезон 2013 2014 2015 Всього
Перемоги 1 1 1 3
# Гравець Рейтинг Турнір Покриття Р-д Рахунок
2013
1. Швейцарія Роджер Федерер 3 Вімблдонський турнір, Велика Британія Трава 6–7(5–7), 7–6(7–5), 7–5, 7–6(7–5)
2014
2. Латвія Ернестс Гулбіс 10 Вімблдонський турнір, Велика Британія Трава 6–4, 6–3, 7–6(7–5)
2015
3. Швейцарія Стен Вавринка 7 Марсель, Франція Тверде (i) ЧФ 6–4, 3–6, 6–4

Особисте життя[ред. | ред. код]

Стаховський зустрічався з відомою словацькою тенісисткою Домінікою Цібулковою.

Продовжуючи спортивну кар'єру, з 2015 року займається виноробством в Україні, Закарпаття. Представив свої вина в 2017 році в Україні та Бордо під брендом Stakhovsky Wines [Архівовано 11 липня 2020 у Wayback Machine.] [16].

Сім'я[ред. | ред. код]

24 вересня 2011 року Стаховський одружився з громадянкою Росії на ім'я Анфіса[17].

У подружжя є троє дітей: дочка Таїсія (30 березня 2014), сини Никифор (16 жовтня 2015) та Алекс (3 квітня 2019)[18].

Був одружений до 2023 року[12]

Кум - Всеволод Кожемяко.[7]

Хрещений батько Алекса - Сергій Ребров.[7]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Кожному українцю доведеться взяти в руки зброю — Сергій Стаховський | Байрактар Special (uk-UA). Процитовано 20 грудня 2023. 
  2. Тенісист Стаховський відмовився спілкуватися з російськими ЗМІ через брехню про Майдан. Архів оригіналу за 25 лютого 2014. Процитовано 21 лютого 2014. 
  3. «Врать надо меньше», — украинский теннисист Стаховский отказался отвечать на вопросы российских журналистов. ВИДЕО [Архівовано 28 червня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
  4. Український тенісист Стаховський привіз із США бронежилети для українських військових. Архів оригіналу за 11 серпня 2014. Процитовано 10 серпня 2014. 
  5. Тенісист Стаховський продасть свою ракетку заради української армії. Архів оригіналу за 13 серпня 2014. Процитовано 15 серпня 2014. 
  6. Пантелєєва К. (11.07.2016). "Влада намагається не програти війну. Але не впевнений, що має мету виграти її". Газета по-українськи. Архів оригіналу за 14 липня 2016. Процитовано 16 липня 2016. 
  7. а б в г д е АВДІЇВСЬКИЙ КОКСОХІМ / "ВАГНЕР" і БАХМУТ / Як потрапити в “АЛЬФУ” – Стаховський | ДИВИСЬ (uk-UA). Процитовано 20 лютого 2024. 
  8. Зірка українського тенісу Стаховський записався в армію. Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 26 лютого 2022. 
  9. Архівована копія. Архів оригіналу за 2 березня 2022. Процитовано 2 березня 2022. 
  10. Легендарний український тенісист Сергій Стаховський у формі Національної гвардії України офіційно завершив кар’єру - НГУ. ngu.gov.ua. Процитовано 18 червня 2023. 
  11. а б 🤔Що робити з ЛОМАЧЕНКОМ. Куди йде податок на військо? 🔥Нацгвардієць, тенісист СТАХОВСЬКИЙ в Рандеву (uk-UA). Процитовано 18 червня 2023. 
  12. а б в Фортеця Бахмут: Сергій Стаховський про ситуацію в місті, обмін полонених вагнерівців і розлучення (uk-UA). Процитовано 3 травня 2023. 
  13. а б в ATP website
  14. Українець Сергій Стаховський створив сенсацію на Вімблдоні, обігравши його семиразового переможця [Архівовано 29 червня 2013 у Wayback Machine.] на сайті www.ukrinform.ua
  15. ATP Budapest: Lucky loser Marco Cecchinato wins the first ATP title. tennisworldusa.org. 29 квітня 2018. Процитовано 3 травня 2018. «Cecchinato is the ninth player in the Open era who won an ATP title as a lucky loser and the third in the last two seasons after Andrey Rublev and Leonardo Mayer in Umag and Hamburg last July.» 
  16. Винороб з ракеткою. Сергій Стаховський презентував власне вино. Sport.ua (uk-UA). Архів оригіналу за 10 липня 2020. Процитовано 20 січня 2020. 
  17. Сергей Стаховский женился — Закулисье на GoTennis.ru. GoTennis.ru (ru-RU). Архів оригіналу за 29 жовтня 2018. Процитовано 29 жовтня 2018. 
  18. Український тенісист Сергій Стаховський утретє став батьком. Укрінформ. Архів оригіналу за 21 березня 2020. Процитовано 21 березня 20209. 

Посилання[ред. | ред. код]