Стахорщина
| село Стахорщина | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Чернігівська область |
| Район | Новгород-Сіверський район |
| Тер. громада | Новгород-Сіверська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA74060030700010717 
|
| Основні дані | |
| Засноване | 1600 |
| Населення | 419 |
| Площа | 1,41 км² |
| Густота населення | 297,16 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 16060 |
| Телефонний код | +380 4658 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 51°56′31″ пн. ш. 33°2′48″ сх. д. / 51.94194° пн. ш. 33.04667° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
142 м |
| Водойми | річка Малотечка |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 16000, Україна, Чернігівська обл., м.Новгород-Сіверський, вул. Захисників України, 2 |
| Карта | |
  Стахорщина | |
 Стахорщина | |
| Мапа | |
| |
Стахо́рщина — село в Україні, у Новгород-Сіверській міській громаді Новгород-Сіверського району Чернігівської області. Населення становить 419 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Троїцька сільська рада.
Селом протікає річка Малотечка, права притока Десни.
У 60-х роках XIX ст. у селі добували глину, яку поставляли на фаянсову фабрику в селі Ушівці, засновану колишніми майстрами фабрики Миклашевського після її закриття у зв'язку зі скасуванням кріпацтва[1].
У 1926 — село, центр сільради Новгород-Сіверського району Глухівської округи, 185 дворів, 1015 мешканців[2].
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», увійшло до складу Новгород-Сіверської міської громади.[3]
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно - територіальної реформи та ліквідації колишнього Новгород-Сіверського району, село увійшло до новоствореного Новгород-Сіверського району Чернігівської області[4].
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 563 особи, з яких 230 чоловіків та 333 жінки[5].
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 414 осіб[6].
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[7]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 97,85 % |
| російська | 2,15 % |
- Самоквасов Дмитро Якович — визначний археолог, історик права.
- ↑ Музей Баранівського фарфорового заводу ТОВ, м. Баранівка, Житомирська обл. с 41
- ↑ Список населених місцевостей Глухівщини / УСРР‒ЦСУ. Глухівське Округове Статистичне Бюро. ‒ Глухів: Друкарня В-ва "Червоне Село”, 1927. ‒ 66 с.,с.26
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 10 липня 2022.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Чернігівська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення, Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Чернігівська область (осіб) - Регіон, Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Чернігівська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік, Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Погода в селі Стахорщина [Архівовано 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
