Стахурський Михайло Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Михайло Стахурський

Михайло Михайлович Стахурський (24 січня 1903(19030124), село Вівся Подільської губернії, тепер Чемеровецького району Хмельницької області  — 10 квітня 1971, місто Київ) — військовий і партійний діяч Української РСР і СРСР, генерал-лейтенант, Депутат Верховної Ради СРСР 2—5-го скликань. Член ЦК КПУ в 1949—1956 і у 1960—1961 роках. Член ЦК КПРС в 1956—1961 роках.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 11(24).01.1903 року в селі Вівся Подільської губернії (теперішнього Чемеровецького району Хмельницької області) у родині робітника. Трудову діяльність розпочав у 1914 році наймитом, потім працював на маслоробних і лісопильних заводах.

Член РКП(б) з 1921 року.

  • 1919—1923 — у Червоній армії
  • 1923—1924 — голова Плотниківської сільської ради в Алтайській губернії РРФСР
  • 1924—1925 — секретар Ольшанського районного комітету ЛКСМУ на Сумщині
  • 1925—1927 — у Червоній армії
  • 1927—1933 — секретар партійного бюро, завідувач відділу Конотопського окружного комітету КП(б)У, секретар Корюківського районного комітету КП(б)У на Чернігівщині
  • 1933—1935 — директор радгоспу на Херсонщині, заступник директора науково-дослідного інституту в Асканії-Новій, директор машинно-тракторної станції
  • 1935—1937 — студент Академії соціалістичного землеробства у Москві
  • 1937—1939 — в апараті ЦК КП(б)У: завідувач сільськогосподарського відділу ЦК КП(б)У
  • 1939—1941 — заступник народного комісара землеробства Української РСР
  • 1941 року закінчив Дніпропетровський сільськогосподарський інститут.
  • 31.7 — 1.9.1942 — член Військової Ради 21-ї армії, полковий комісар
  • 13.9.1942 — 1943 — член Військової Ради 24-ї армії по тилу, полковий комісар
  • 3 — 10.1943 — член Військової Ради Центрального фронту по тилу, генерал-майор інтендантської служби — генерал-лейтенант
  • 10.1943 — 4.1944 — член Військової Ради Білоруського фронту, генерал-лейтенант
  • 4 — 5.1944 — член Військової Ради I-го Білоруського фронту, генерал-лейтенант
  • 11.5.1944[1] — 1945 — член Військової Ради II-го Українського фронту, генерал-лейтенант
  • 1945 — 7.1945 — заступник голови Радянської контрольної комісії в Угорщині, генерал-лейтенант
  • 7.1945 — 1951 — 1-й секретар Вінницького обласного комітету КП(б) України
  • 28.1.1949 — 17.1.1956 член ЦК КП(б) — КП України
  • 1951—1952 — слухач Курсів перепідготовки при ЦК ВКП(б)
  • 1952 — 7.1955 — 1-й секретар Полтавського обласного комітету КП(б) — КП України, (зокрема, організатор футбольної команди Ворскла).
  • 19.7.1955 — 22.2.1957 — 1-й секретар Хабаровського краєвого комітету КПРС
  • 25.2.1956 — 17.10.1961 — член ЦК КПРС
  • 5.1957 — 2.1961 — 1-й секретар Житомирського обласного комітету КП України
  • 19.2.1960 — 27.9.1961 — член ЦК КП України
  • з 1961 — на пенсії, працював позаштатним членом Партійної Комісії при ЦК КПУ

Помер в Києві 10 квітня 1971 року, похований на Байковому кладовищі.

Нагороди[ред. | ред. код]

Військові звання[ред. | ред. код]

Могила Стахурського М. М. на Байковому кладовищі

Виноски[ред. | ред. код]

  1. Ухвала Державного Комітету Оборони СРСР № 5869
  2. Ухвала Державного Комітету Оборони СРСР № 2592

Посилання[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]