Стах Вікторія Іванівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вікторія Стах
Псевдо Мстислава Чайка, Яніра Мева, Мотря Чуйбіска, Жирка Зиґзиця, Віктір Остап
Народилася 11 квітня 1969(1969-04-11) (50 років)
Київ
Громадянство Україна Україна
Національність українка
Діяльність поетеса, есеїстка, перекладачка, журналістка
Alma mater Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Мова творів українська
Роки активності 3 1985
Жанр поезія, есе, дитяча література

Вікторія Стах (* 11 квітня 1969, Київ; літературні псевдоніми — Мстислава Чайка, Яніра Мева, Мотря Чуйбіска, Жирка Зиґзиця, Віктір Остап) — українська поетеса, есеїстка, перекладачка, журналістка.

Біографія[ред. | ред. код]

Народилася 1969 року в Києві.

Закінчила філологічний факультет Національного університету ім. Т. Г. Шевченка. Працювала лаборантом на кафедрі української літератури, згодом молодшим науковим працівником у музеї-квартирі П.Г.Тичини. У 1992-1994 роках працювала завідувачкою відділом літератури й мистецтва еротичного часопису для сімейного читання «Лель». Працювала також редактором в журналі «Україна», кореспондентом в газеті «Україна молода».

У 1998-1999 роках працювала над програмою «Чайник» (телеканал СТБ) та програмою «Доброї ночі, Україно» (телекомпанія «ЕРА».

Пише колонки для «Газети по-українськи».

Чоловік – Михайло Бриних, літератор.

Виховує трьох дітей.

Творчість[ред. | ред. код]

З 1985 року почала друкуватися в українській періодиці як поетеса, прозаїк, публіцист, журналіст та літературний критик.

Автор ідеї та співупорядник антології української еротичної поезії «Біла книга кохання». Співавтор численних антологій прози та поезії.

Автор збірок віршів «Побачення біля трансформаторної будки», «Ритуальне самогубство», «Пан Кухоль» (для дітей), друкувалася в антологіях та колективних збірниках.

Лауреат премії видавництва «Смолоскип» за цикл інтерв'ю з проблем мистецтва (1997). Переможниця конкурсу «Сила малого».

Деякі тексти Вікторії Стах було покладено на музику гуртом «Мертвий півень».

Вірші перекладалися англійською та російською мовами.

Твори[ред. | ред. код]

Джерело[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]