Стаюра Володимир Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Володимир Іванович Стаюра
2014-08-26. «Сичь» отправляется на войну 024.JPG
Володимир Стаюра в батальйоні «Січ»
Народився 19 червня 1966(1966-06-19)
с. Буцнів, Тернопільський район, Тернопільська область, Українська РСР, СРСР
Помер 26 серпня 2017(2017-08-26) (51 рік)
Єгипет
Поховання
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Національність українець
Місце проживання м. Тернопіль
Діяльність інженер, підприємець, політик, військовослужбовець
Alma mater Тернопільський приладобудівний інститут
Партія Всеукраїнське об'єднання «Свобода»
У шлюбі з Любов Іванівна
Діти сини Максим, Яромир
Звання
Почесний громадянин міста Тернополя

Володимир Іванович Стаюра (19 червня 1966, с. Буцнів, Українська РСР — 26 серпня 2017, Єгипет) — український інженер, підприємець, меценат, політик, військовик. Депутат Тернопільської обласної (2009—2015) та міської (2015—2017) рад.

Життєпис[ред. | ред. код]

Володимир Іванович Стаюра народився 19 червня 1966 року в селі Буцневі Тернопільського району Тернопільської області, Українська РСР.

Закінчив Тернопільський приладобудівний інститут (1993, нині національний технічний університет).

Працював у м. Тернополі слюсарем контрольно-вимірювальних приладів на ВО «Оріон» (1986—1994), інженером ТОВ «Біттер» ЛТД, заступником директора ТОВ «Озон».

Від 1997 — приватний підприємець, 1999 — директор ПП «Партнер», 2007 — директор ТОВ «Тернопільська інвестиційна компанія „Галичина“», 2009 — голова благодійного фонду «Фундація українських меценатів».

Багато років займався дайвінгом.

Похорон Володимира Стаюри, на Микулинецькому цвинтарі

Помер від серцевого нападу[1][2] 26 серпня 2017 року під час відпочинку з дружиною та сином у Єгипті. Заупокійна Літургія відбулася 27 серпня в Соборі Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці в Тернополі.[3] 1 вересня в Соборі Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці відбулася поминальна панахида, архієрейська літургія та чин похорону, після яких траурна процесія пройшла вулицями Тернополя до Микулинецького цвинтаря,[4][5] де Володимира Стаюру й поховано поряд з похованнями військових часів Другої світової війни.

Разом з дружиною Любов'ю виховував синів Максима та Яромира.

Громадсько-політична діяльність[ред. | ред. код]

Володимир Стаюра виступає на одному з мітингів під час Євромайдану в Тернополі

Володимир Стаюра був активістом національно-визвольного руху з кінця 1980-х років. Брав активну участь у створенні «Народного Руху», очолював осередок «Просвіти» на заводі «Оріон». Долучився до створення в Тернополі товариств «Меморіал» та «Вертеп».

29 квітня 1990 року саме він із С. Сидором підняли перший національний прапор над Тернопільською міською радою.[6]

У 2009 році став депутатом Тернопільської обласної ради від Всеукраїнського об'єднання «Свобода». З 2008 року обіймав посаду заступника голови Тернопільської обласної організації ВО «Свобода» з питань партійної дисципліни. З грудня 2012 року очолив Тернопільську обласну організацію ВО «Свобода».

29 січня 2013 повісив червоно-чорний прапор на будівлі Тернопільської облради, за що був притягнений до відповідальності за ст. 173 КуАП (дрібне хуліганство) й оштрафований на 119 грн. Тернопільським міськрайсудом[7].

Активний учасник Революції гідності в Києві та координатор революційного руху в Тернополі — керівник Штабу національного спротиву. Під час революційних подій, коли на противагу Тернопільській облдержадміністрації з вертикалі президента Януковича було створено виконавчий комітет Тернопільської обласної ради, 30 січня 2014 Володимира Стаюру обрано головою виконкому[8].

Володимир Стаюра у військовому однострої

Учасник російсько-української війни у 2014—2015 роках, військовик добровольчого батальйону «Січ», згодом — заступник командира роти «Карпатська Січ» 93-ї ОМБр Збройних сил України.

За результатами місцевих виборів 25 жовтня 2015 року став депутатом Тернопільської міської ради від ВО «Свобода». Голова постійної комісії міської ради з питань місцевого самоврядування, законності, правопорядку, регламенту та депутатської діяльності[9].

2017 року вийшла друком книга «Віра і воля», співавтором якої є Володимир Стаюра, — про останній бій УПА на території Тернопільщини 14 квітня 1960 року[10][11][12].

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

31 серпня розпорядженням міського голови Сергія Надала в Тернополі оголошено Днем жалоби за Володимиром Стаюрою.[4]

Відзнаки[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. У відпустці помер очільник тернопільського об'єднання «Свобода» Володимир Стаюра на YouTube // ТСН. — 2017. — 26 серпня.
  2. Подробиці загибелі депутата міської ради Володимира Стаюри // Тернополяни. — 2017. — 26 серпня.
  3. В Тернополі відправили панахиду за упокій душі Володимира Стаюри на YouTube // Телеканал ІНТБ. — 2017. — 27 серпня.
  4. а б 31 серпня у Тернополі оголошено Днем жалоби. Програма прощання з Володимиром Стаюрою // Тернопільська міська рада. — 2017. — 30 серпня.
  5. Нікітіна, Ю. Свободівця Володимира Стаюру ховали з почестями та оркестром / Юлія Нікітіна // 20 хвилин (Тернопіль). — 2017. — 1 вересня.
  6. Освячення національного прапора в Тернополі. 1990 рік на YouTube / Володимир Стаюра — 20:30—20:33, 20:45—20:49 // Валерий Смирнов. — 2017. — 20 серпня.
  7. Суд розцінив вивішування червоно-чорного прапора як дрібне хуліганство // УНІАН. — 2013. — 5 лютого.
  8. Володимира Стаюру обрано головою виконкому Тернопільської обласної ради // Сайт ВО «Свобода». — 2014. — 30 січня.
  9. Постійна комісія міської ради з питань місцевого самоврядування, законності, правопорядку, регламенту та депутатської діяльності // Тернопільська міська рада.
  10. Бицюра Л., Уніят В., Стаюра В. Віра і воля / Мандрівець — 2017. — 44 с. — ISBN 978-966-634-997-5
  11. Книги. Історія. Віра і воля // Онлайн Криївка. — 2017.
  12. «Віра і Воля» — книга яка пробуджує пам'ять // Дніпроград. — 2017. — 13 липня.
  13. Рішення позачергової сесії Тернопільської міської ради № 7/п18/3 від 28 серпня 2017 року.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg Останній виступ Володимира Стаюри на YouTube // Антон Марчевський. — 2017. — 26 серпня.