Стеблівка (Рівненський район)
| село Стеблівка | |
|---|---|
| Країна | |
| Область | Рівненська область |
| Район | Рівненський район |
| Тер. громада | Мізоцька селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA56060410230036524 |
| Основні дані | |
| Населення | 610 |
| Площа | 12,6 км² |
| Густота населення | 48,41 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 35765 |
| Телефонний код | +380 3652 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°24′27″ пн. ш. 26°5′58″ сх. д. / 50.40750° пн. ш. 26.09944° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
251 м[1] |
| Водойми | річка Стубазка |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 35713, Рівненська обл., Здолбунівський р-н, с. Спасів, вул. Сагайдачного, 3 |
| Карта | |
| Мапа | |
| |
Стеблі́вка (до 1940-х років — Стубло[2]) — село в Україні, у Рівненському районі Рівненської області. Населення становить 525 осіб[3]. Орган місцевого самоврядування — Мізоцька селищна рада.
Селом протікає річка Стубазка. Неподалік від села розташований Стеблівський ентомологічний заказник.
Назва Стеблівка введена з невідомих міркувань адміністративно у 1946 році. У наш час[коли?] до складу села Стеблівка входить три окремих села — Стубло, Волиця і Замлиння. Кожне з цих сіл має свою багатовікову історію. Назва Стубло походить від назви річки Стубли, яка протікає на околиці села. Стубло також означає — грузьке болото, де трясеться, коливається земля, болотисто-трясовинне місце, заросле травою, очеретом. Перша згадка про Стубло зустрічається у 1583.[4]
У 1906 році село Стубло Мізоцької волості Дубенського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 28 верст, від волості 2. Дворів 26, мешканців 139[5].
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 715 осіб, з яких 336 чоловіків та 379 жінок.[6]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 597 осіб.[7]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[8]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,02 % |
| російська | 0,82 % |
| білоруська | 0,16 % |
- ↑ Погода в селі Стеблівка
- ↑ Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 1023.
- ↑ https://mizochrada.department.org.ua/attachments/992d4ea9-1ee5-4252-9974-5ad51b760763_СТРАТЕГІЯ%20РОЗВИТКУ%20ГРОМАДИ%20ДО%202027.docx
- ↑ Див. на сайтіСпасівської ПШБ у категорії «Історія сіл»
- ↑ Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 13 березня 2020.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення, Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - Регіон, Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Рівненська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік, Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
| Це незавершена стаття з географії Рівненської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
