Стеблін-Каменський Ростислав Андрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Стеблін-Каменський Ростислав Андрійович (04.07.1857—27.07.1894) — революціонер-народник. Народився в м. Орел (нині місто в РФ). Походив із родини полтавського поліцмейстера. Від 1869 навчався в Полтавській гімназії, котру не закінчив через арешт 1876. Один із фундаторів народницького гуртка з полтавської молоді (1875—76). Після арешту утримувався в Полтавській в'язниці (1876—77). У квітні 1877 звільнений на поруки завдяки клопотам батька. Учасник харківського революційного гуртка Д.Буцинського (1877—78). Від 1878 — прибічник терористичних методів боротьби з російським царатом. Брав участь у вбивстві шпигуна, нападах на жандармів та ін. У лютому 1879 заарештований у Києві, під час арешту чинив відчайдушний збройний опір. Засуджений Київським військово-окружним судом на 14 років та 10 місяців каторжних робіт на рудниках, але за конфірмацією місцевого губернатора термін був зменшений до 10-ти років. 1880 засуджений повторно за недонесення тюремному начальству про підкоп в Іркутському централі, завдяки якому втекли 8 політичних в'язнів. Відбував покарання на золотих копальнях на р. Кара (1880—85). У серпні 1885 переведений на поселення до Якутської області. Від 1886 займався землеробством у Мегинському улусі якутів (Якутська обл.). 1892 отримав дозвіл вивчати статистичні матеріали Якутського обласного статистичного комітету. 1893 отримав право переміщення Сибіром, зокрема відвідував м. Іркутськ (нині місто в РФ).

Покінчив життя самогубством у м. Іркутськ.

Джерела та література[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Заседание Киевского военно-окружного суда по делу о прусском подданном Людвиге Брандтнере, дворянах Ростиславе Каменском, Владимире Дебогории-Мокриевиче, Орлове, преданных военному суду командующим войсками Киевского военного округа. К., 1879
  • Лейвин Д. Памяти Р. А. Стеблин-Каменского. «Каторга и ссылка», 1924, кн. 5
  • Феохари С. И. Дело о вооруженном сопротивлении в Киеве 11 февраля 1879. «Каторга и ссылка», 1929, кн. 4