Стеван Мокраняц

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Стеван Мокраняц

Стеван Мокрањац

Стеван Стојановић Мокрањац-Милан Јовановић.jpg
Народився 9 січня 1856(1856-01-09)
Negotin[d][1]
Помер 28 вересня 1914(1914-09-28) (58 років)
Скоп'є, Q28976991?, Королівство Сербія[1]
Громадянство (підданство) State Flag of Serbia (1882-1918).png Сербія
Національність серби
Діяльність композитор, диригент, музикознавець[d] і музичний етнограф[d]
Alma mater Белградський університет
Лейпцизький університет
Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана
Римський університет ла Сапієнца

CMNS: Медіафайли на Вікісховищі

Стеван Мокраняц (серб. Стеван Мокрањац, справжнє прізвище Стоянович, (серб. Стојановіћ) — сербський композитор і хормейстер.

Біографія[ред.ред. код]

Народився 9 січня 1856 року в Неготині. Вивчав композицію в Лейпцигу у Ядассона і Райнек, а також в Мюнхені у Райнбергера. У 1887—1914 керував хором Белградського співочого товариства, гастролював по багатьом країнам, в тому числі в Росії в 1896 році. З 1889 по 1893 був другою скрипкою Белградського струнного квартету, першого в Сербії. У 1899 став одним із засновників белградською музичної школи, яку і очолював до смерті. Член Сербської академії наук і мистецтв з 1906, голова Товариства сербських музикантів з 1907. Помер в місті Скоп'є 28 вересня 1914 року.

Твори[ред.ред. код]

Головним твором Мокраняца вважаються «Руковети», обробки сербських, хорватських, словенських, чорногорських та македонських пісень — 15 сюїт для хору з солістом без музичного супроводу. Ці роботи по сей день користуються великою популярністю у хорів на всій території колишньої Югославії. Серед робіт Мокраняца також обробки угорських, турецьких та румунських пісень, духовна музика («Сербська літургія»), музика для п'єс, реквієм.

Примітки[ред.ред. код]