Стекінг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Кристалічна структура тринітрофлюорену, зв'язана у молекулярних щипцях за допомогою стекінгової взаємодії[1]

Сте́кінг (від англ. stacking — «укладання в стопку») — термін супрамолекулярної хімії, що означає паралельне укладання молекул ароматичних сполук за допомогою взаємодії між паралельними поверхнями ароматичних кілець. Найвідоміший приклад стекінгу — укладання пар основ в молекулі B-форми ДНК. Стекінг також часто відбувається в білках, де два відносно неполярні кільця мають перекриття пі-орбітелей. Точна природа таких взаємодій (який внесок вносять електростатичні та неелектростатичні взаємодії) залишається відкритим питанням.

Примітки[ред.ред. код]

  1. A. Petitjean, R. G. Khoury, N. Kyritsakas and J. M. Lehn (2004). Dynamic Devices. Shape Switching and Substrate Binding in Ion-Controlled Nanomechanical Molecular Tweezers. J. Am. Chem. Soc. 126 (21). с. 6637–6647. doi:10.1021/ja031915r. 


Chem template.svg Це незавершена стаття з хімії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.