Степаненко Аркадій Степанович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Степаненко Аркадій Степанович
Народився 1889
Глобине, Полтавська область
Помер 5 вересня 1938(1938-09-05)
Київ, СРСР
Громадянство
(підданство)
Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of the Soviet Union (1924–1955).svg СРСР
Діяльність політик
Посада Член Всеросійської ради[d]

Арка́дій Степа́нович Степане́нко (1889, Глобине — 5 вересня 1938, ГУЛАГ СССР) — заступник голови Української Центральної Ради, міністр земельних справ УНР в уряді Ісаака Мазепи. Жертва сталінського терору.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився у містечку Глобине, Кременчузького повіту Полтавської губернії.

Навчався в Уманському сільськогосподарському училищі. Заарештований в 1907 році, як член УСДРП, інструктор дружинників. Висланий російською владою в Березовський повіт Тобольської губернії.

1917 чільний член УПСР і Селянської Спілки (член її ЦК). Член Української Центральної Ради (на початку 1918 року — заступник її голови). Голова Всеукраїнського з'їзду Рад робітничих, солдатських і селянських депутатів (17—18 грудня 1917 року). 1919 року — емісар ЦК УПСР при уряді Директорії. В уряді Ісаака Мазепи (серпень 1919 року) виконував обов'язки міністра земельних справ.

Один з керівників селянського руху 1921 в Полтавській і Харківській губерніях.

Був в еміграції, 1924 переїхав до комуністичної України. Працював заступником директора банку в Херсоні, економістом «Тракторбуду». Заарештований в 1931 році у справі «Українського національного центра», висланий на північ Росії. У 1937 заарештований в Архангельську повторно, засуджений на 5 років. Термін повністю не відбув, бо був убитий у тюрмі за вироком трійки НКВД СССР.

Реабілітований в 1989 році.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]