Степаненко Василь Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Василь Степаненко
Степаненко Василь Іванович.jpg
Народився 10 лютого 1950
с. Кожухівка, Васильківського району, Київської області
Громадянство громадянин України
Національність українець
Партія б/п
Нагороди лауреат премії Кабінета Міністрів України ім. Максима Рильського

Василь Іванович Степаненко (народився 10 лютого 1950(19500210) в селі Кожухівка, Васильківського району, Київської області) — український поет і перекладач

Освіта[ред.ред. код]

  • Закінчив восьмирічку в селі Кожухівка
  • Продовжив навчання в СШ № 2 міста Боярка.
  • Закінчив філологічний факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка

Трудова діяльність[ред.ред. код]

  • учень токаря на заводі Медапаратури,
  • художник в інституті археології при Академії наук УРСР.
  • синхронний перекладач у Вищій комсомольській школі в Москві.
  • учитель української мови і літератури,
  • ведучий редактор в Держаному комітеті у справах видавництв, поліграфії і книжкової торгівлі.
  • заступник головного редактора видавництва «Веселка»,
  • головний редактор видавництва «Мистецтво»
  • керівник приватних видавництв «ВІК» та «Епсілон»
  • начальник Управління книговидань Держкомтелерадіо України
  • перший заступник голови правління ВАТ «Поліграфкнига»
  • директор Національного видавництва дитячої літератури «Веселка».

Творчість[ред.ред. код]

Перші поетичні твори були опубліковані в 1963 р. Друкувався в журналах та газетах: «Всесвіт», «Дніпро», «Барвінок», «Україна», «Молода гвардія», «Молодь України», ‘Літературна Україна" , Καθημερινή" (Афіни, Греція, жовтень 2016)

Поезія[ред.ред. код]

  • «Синові сонячно», (вид.-во «Молодь», 1981 р.)
  • «Земля одна для всіх», (вид.-во «Молодь», 1988р.)
  • «Пори року», (вид.-во «Вік», 2004 р.)
  • «Тридцять солодких і — печальних пісень про кохання», (вид.-во «Епсілон», 2008 р.)
  • «Тверді форми» (вид.-во «Золоті ворота», 2010 р.)
  • «Од храму до храму»[1], (вид.-во «Веселка», 2015 р.)

Проза[ред.ред. код]

  • оповілання «Горобина ніч», (вид.-во «Вік», 2004 р.),[2]
  • оповідання: «Маленька-малесенька хмаринка», Маленьке-малесеньке зернятко" (вид.-во «Веселка», 2013р)
  • «Олімп»[3](вид.-во «Епсілон», 2004), 2-ге видання (вид.-во «Преса України», 2007)
  • «Європа» (вид.-во «Епсілон» 2005), 2-ге видання (вид.-во «Преса України», 2007)[4]
  • «Персей. Тесей» (вид.-во «Епсілон», 2007)
  • «Геракл» (вид.-во «Епсілон», 2007)
  • «Аргонавти» (вид.-во «Епсілон», 2008)
  • «Іліада» (вид.-во «Епсілон», 2009)
  • «Одіссея» (вид.-во «Епсілон» 2011),
  • «Міфи і легенди Греції»[5] (вид.-во «Веселка», 2015 р.)

Переклади з грецької[ред.ред. код]

  • Грецька народна казка «Півпівника» (вид.-во «Веселка», 1985 р.)
  • «Дванадцять місяців. Зимові казки» (вид.-во «Грані-Т», 2008 р.)
  • Г.Казандзакі «Маленька героїня», (вид.-во «Веселка», 2013 р.)
  • «Грецькі народні казки» (вид.-во «Веселка»[6], 1985 р.), друге видання (вид.-во «Веселка», 2001 р.)
  • С.Пласковітіс «Гребля» (вид.-во «Дніпро»), 1986 р.)
  • Н. Казандзакіс «У Кноському палаці» (вид.-во «Веселка», 1986 р.)[7]
  • В.Корнарос «Еротокрит»[8] (вид.-во «Веселка», 2016 р.)
  • В.Корнарос «Еротокрит і Аретуса" (вид.-во «Веселка», 2016 р.)
  • В. Пападопулос «Оля» або «Дві зими і одна весна»[9] (вид.-во «Веселка», 2016 р.)
  • "Дигеніс Акрит" - середньогрецький епос (вид.-во "Перун", 2018 р.)

Переклади поезії[10]

  • Яніс Ріцос поема «Ромйосіні»
  • Костас Варналіс «Ватаг»
  • Одісеас Елітіс поема «Достойно єсть»
  • Тасос Лівадітіс поема «Кантата для двох мільярдів голосів»

Громадська діяльність[ред.ред. код]

  • 1975 — учасник VI Всесоюзної наради молодих письменників в Москві.
  • член Національної спілки письменників України (з 1997)
  • Делегат VI з'їзду письменників України.
  • учасник всесвітньої конференції перекладачів новогрецької літератури в Дельфах в 1992 р.

Відзнаки[ред.ред. код]

  • 1998 — відзначений "Срібною амфорою" за перекладацьку діяльність Генеральним секретаріатом грецької діаспори
  • Лауреат Літературно-мистецької премії ім. Олени Пчілки 2016 року за книжку В.Степаненка «Міфи і легенди Греції», (вид.-во «Веселка», 2015)[11]
  • Лауреат Премії Кабінету Міністрів України ім. Максима Рильського 2016 року за переклад з грецької поеми XVII ст. «Еротокрит» Віцендзоса Корнароса, (вид.-во «Веселка» 2016)[12]

Примітки[ред.ред. код]

  1. ВЕСЕЛКА  » Од храму до храму. veselka.in.ua (uk). Процитовано 2017-01-25. 
  2. Купити книгу -Європа. Міфи і легенди Греції | Інтернет-магазин Yakaboo.ua. www.yakaboo.ua (uk). Процитовано 2017-01-25. 
  3. Книга "Олімп" Міфи і легенди Греції. nashformat.ua (ua). Процитовано 2017-01-25. 
  4. Купити книгу -Європа. Міфи і легенди Греції | Інтернет-магазин Yakaboo.ua. www.yakaboo.ua (uk). Процитовано 2017-01-25. 
  5. Степаненко, Василь (25/1/2017). ВЕСЕЛКА  » Міфи і легенди Греції. veselka.in.ua (українською). видавництво "Веселка". Процитовано 2017-01-25. 
  6. Книга:Грецькі народні казки (Веселка,1985) — Казки українською мовою. kazka.vn.ua (uk). Процитовано 2017-01-25. 
  7. Н.Казандзакіс.У кноському палаці.Александр Македонский. megalot.com (ua). Процитовано 2017-01-25. 
  8. ВЕСЕЛКА  » Еротокрит. veselka.in.ua (uk). Процитовано 2017-01-25. 
  9. ВЕСЕЛКА  » Оля, або Дві зими і одна весна. veselka.in.ua (uk). Процитовано 2017-01-25. 
  10. Степаненко, Василь (25/1/2017). Н.Казандзакіс.У кноському палаці.Александр Македонский. megalot.com (ua). видавництво "Веселка". Процитовано 2017-01-25. 
  11. Степаннко, Василь (25/1/2017). Новини Гадяча. Новини Гадяча (українською). "Веселка". Процитовано 2017-01-25. 
  12. В.Степаненко здобув премію ім. М.Рильського за переклад поеми “Еротокрит”. Інформаційне агентство Українські Національні Новини (УНН). Всі онлайн новини дня в Україні за сьогодні - найсвіжіші, останні, головні. (uk). Процитовано 2017-01-25. 

Посилання[ред.ред. код]