Степаненко Василь Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Василь Степаненко
Степаненко Василь Іванович.jpg
Народився 10 лютого 1950
с. Кожухівка, Васильківського району, Київської області
Громадянство громадянин України
Національність українець
Діяльність перекладач
Партія б/п
Нагороди лауреат премії Кабінета Міністрів України ім. Максима Рильського

Василь Іванович Степаненко (народився 10 лютого 1950(19500210) в селі Кожухівка, Васильківського району, Київської області) — український поет і перекладач

Освіта[ред. | ред. код]

  • Закінчив восьмирічку в селі Кожухівка
  • Продовжив навчання в СШ № 2 міста Боярка.
  • Закінчив філологічний факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка

Трудова діяльність[ред. | ред. код]

  • учень токаря на заводі Медапаратури,
  • художник в інституті археології при Академії наук УРСР.
  • синхронний перекладач у Вищій комсомольській школі в Москві.
  • учитель української мови і літератури,
  • ведучий редактор в Держаному комітеті у справах видавництв, поліграфії і книжкової торгівлі.
  • заступник головного редактора видавництва «Веселка»,
  • головний редактор видавництва «Мистецтво»
  • керівник приватних видавництв «ВІК» та «Епсілон»
  • начальник Управління книговидань Держкомтелерадіо України
  • перший заступник голови правління ВАТ «Поліграфкнига»
  • директор Національного видавництва дитячої літератури «Веселка».

Творчість[ред. | ред. код]

Перші поетичні твори були опубліковані в 1963 р. Друкувався в журналах та газетах: «Всесвіт», «Дніпро», «Барвінок», «Україна», «Молода гвардія», «Молодь України», ‘Літературна Україна" , Καθημερινή" (Афіни, Греція, жовтень 2016)

Поезія[ред. | ред. код]

  • «Синові сонячно», (вид.-во «Молодь», 1981 р.)
  • «Земля одна для всіх», (вид.-во «Молодь», 1988р.)
  • «Пори року», (вид.-во «Вік», 2004 р.)
  • «Тридцять солодких і — печальних пісень про кохання», (вид.-во «Епсілон», 2008 р.)
  • «Тверді форми» (вид.-во «Золоті ворота», 2010 р.)
  • «Од храму до храму»[1], (вид.-во «Веселка», 2015 р.)

Проза[ред. | ред. код]

  • оповілання «Горобина ніч», (вид.-во «Вік», 2004 р.),[2]
  • оповідання: «Маленька-малесенька хмаринка», Маленьке-малесеньке зернятко" (вид.-во «Веселка», 2013р)
  • «Олімп»[3](вид.-во «Епсілон», 2004), 2-ге видання (вид.-во «Преса України», 2007)
  • «Європа» (вид.-во «Епсілон» 2005), 2-ге видання (вид.-во «Преса України», 2007)[4]
  • «Персей. Тесей» (вид.-во «Епсілон», 2007)
  • «Геракл» (вид.-во «Епсілон», 2007)
  • «Аргонавти» (вид.-во «Епсілон», 2008)
  • «Іліада» (вид.-во «Епсілон», 2009)
  • «Одіссея» (вид.-во «Епсілон» 2011),
  • «Міфи і легенди Греції»[5] (вид.-во «Веселка», 2015 р.)

Переклади з грецької[ред. | ред. код]

  • Грецька народна казка «Півпівника» (вид.-во «Веселка», 1985 р.)
  • «Дванадцять місяців. Зимові казки» (вид.-во «Грані-Т», 2008 р.)
  • Г.Казандзакі «Маленька героїня», (вид.-во «Веселка», 2013 р.)
  • «Грецькі народні казки» (вид.-во «Веселка»[6], 1985 р.), друге видання (вид.-во «Веселка», 2001 р.)
  • С.Пласковітіс «Гребля» (вид.-во «Дніпро»), 1986 р.)
  • Н. Казандзакіс «У Кноському палаці» (вид.-во «Веселка», 1986 р.)[7]
  • В.Корнарос «Еротокрит»[8] (вид.-во «Веселка», 2016 р.)
  • В.Корнарос «Еротокрит і Аретуса" (вид.-во «Веселка», 2016 р.)
  • В. Пападопулос «Оля» або «Дві зими і одна весна»[9] (вид.-во «Веселка», 2016 р.)
  • "Дигеніс Акрит" - середньогрецький епос (вид.-во "Перун", 2018 р.)

Переклади поезії[10]

  • Яніс Ріцос поема «Ромйосіні»
  • Костас Варналіс «Ватаг»
  • Одісеас Елітіс поема «Достойно єсть»
  • Тасос Лівадітіс поема «Кантата для двох мільярдів голосів»

Громадська діяльність[ред. | ред. код]

  • 1975 — учасник VI Всесоюзної наради молодих письменників в Москві.
  • член Національної спілки письменників України (з 1997)
  • Делегат VI з'їзду письменників України.
  • учасник всесвітньої конференції перекладачів новогрецької літератури в Дельфах в 1992 р.

Відзнаки[ред. | ред. код]

  • 1998 — відзначений "Срібною амфорою" за перекладацьку діяльність Генеральним секретаріатом грецької діаспори
  • Лауреат Літературно-мистецької премії ім. Олени Пчілки 2016 року за книжку В.Степаненка «Міфи і легенди Греції», (вид.-во «Веселка», 2015)[11]
  • Лауреат Премії Кабінету Міністрів України ім. Максима Рильського 2016 року за переклад з грецької поеми XVII ст. «Еротокрит» Віцендзоса Корнароса, (вид.-во «Веселка» 2016)[12]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ВЕСЕЛКА » Од храму до храму. veselka.in.ua (uk). Процитовано 2017-01-25. 
  2. Купити книгу -Європа. Міфи і легенди Греції | Інтернет-магазин Yakaboo.ua. www.yakaboo.ua (uk). Процитовано 2017-01-25. 
  3. Книга "Олімп" Міфи і легенди Греції. nashformat.ua (ua). Процитовано 2017-01-25. 
  4. Купити книгу -Європа. Міфи і легенди Греції | Інтернет-магазин Yakaboo.ua. www.yakaboo.ua (uk). Процитовано 2017-01-25. 
  5. Степаненко, Василь (25/1/2017). ВЕСЕЛКА » Міфи і легенди Греції. veselka.in.ua (українською). видавництво "Веселка". Процитовано 2017-01-25. 
  6. Книга:Грецькі народні казки (Веселка,1985) — Казки українською мовою. kazka.vn.ua (uk). Процитовано 2017-01-25. 
  7. Н.Казандзакіс.У кноському палаці.Александр Македонский. megalot.com (ua). Процитовано 2017-01-25. 
  8. ВЕСЕЛКА » Еротокрит. veselka.in.ua (uk). Процитовано 2017-01-25. 
  9. ВЕСЕЛКА » Оля, або Дві зими і одна весна. veselka.in.ua (uk). Процитовано 2017-01-25. 
  10. Степаненко, Василь (25/1/2017). Н.Казандзакіс.У кноському палаці.Александр Македонский. megalot.com (ua). видавництво "Веселка". Процитовано 2017-01-25. 
  11. Степаннко, Василь (25/1/2017). Новини Гадяча. Новини Гадяча (українською). "Веселка". Процитовано 2017-01-25. 
  12. В.Степаненко здобув премію ім. М.Рильського за переклад поеми “Еротокрит”. Інформаційне агентство Українські Національні Новини (УНН). Всі онлайн новини дня в Україні за сьогодні - найсвіжіші, останні, головні. (uk). Процитовано 2017-01-25. 

Посилання[ред. | ред. код]