Степанов Микола Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Микола Петрович Степанов
Степанов Микола Петрович Герой Радянського Союзу.jpg
Народився 21 листопада 1925(1925-11-21)
село Хорошеборка Топкинського району, Кемеровська область, РФ.
Помер 18 квітня 1997(1997-04-18) (71 рік)
м. Кемерово, РФ
Країна СРСР СРСР
Рід військ піхота
Роки служби 1943–1945
Звання гвардії сержант
Командування стрілець 6-ї стрілецької роти 2-го стрілецбкого батальйону 212-го гвардійського стрілецького полку 75-ї Бахмацької двічі Червонозоряної ордена Суворова гвардійської стрілецької дивізії
Війни / битви Радянсько-німецька війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Вітчизняної війни I ступеня
Медалі

Степанов Микола Петрович (21.11.1925 — 18.04.1997) — учасник Радянсько-німецької війни, стрілець 6-ї стрілецької роти 2-го стрілецького батальйону 212-го гвардійського стрілецького полку 75-ї Бахмацької двічі Червонозоряної ордена Суворова гвардійської стрілецької дивізії 30-го стрілецького корпусу 60-ї Армії Центрального фронту, Герой Радянського Союзу (17.10.1943), гвардії червоноармієць[1], пізніше — гвардії сержант.

Біографія[ред.ред. код]

Народився 21 листопада 1925 року в селі Хорошеборка Топкінського району, Кемеровська область, РФ. Закінчив семирічну школу, працював у колгоспі.

В армію був призваний у лютому 1943 року Топкінським райвійськкоматом і направлений в Кемеровське піхотне училище. У серпні 1943 року курсантів без присвоєння офіцерського звання передали до Діючої армії. З 4 вересня 1943 року стрілець 6-ї стрілецької роти 2-го стрілецького батальйону 212-го гвардійського стрілецького полку 75-ї Бахмацької двічі Червонозоряної ордена Суворова гвардійської стрілецької дивізії.

Особливо відзначився при форсуванні ріки Дніпро та утриманні плацдарму на північ від Києва у вересні 1943 року. 23 вересня 1943 року у складі взводу молодшого лейтенанта Г. Г. Яржина форсував Дніпро в районі села Ясногородка Вишгородського району Київської області. Брав участь у захопленні пароплава «Миколаїв» і баржі з військово-інженерним вантажем. У бою за село Ясногородка знищив 16 фашистів[2].

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 17 жовтня 1943 року за мужність і героїзм проявлені при форсуванні Дніпра і утриманні плацдарму гвардії червоноармійцю Степанову Миколі Петровичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка»[3].

В 1945 році Степанов М. П. демобілізувався і повернувся у Кемерово. Працював на заводі «Кузбассэлектромотор» майстром, начальником відділу, був парторгом заводу, обирався депутатом міської Ради. Помер 18 квітня 1997 року.

Нагороди[ред.ред. код]

Пам'ять[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Посада та військове звання подані на дату здійснення подвигу
  2. ЦАМО — Фонд 33. — Оп.793756, д.45, запись 150040001, стр. 333 (рос.)
  3. ЦАМО — Фонд 33. — Опись 682525, ед. хран 48 запись 12057300(рос.)

Посилання[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М.: Воениздат, 1988. — Т. 2 /Любов — Ящук/. — 863 с. — 100 000 экз. — ISBN 5-203-00536-2. (рос.)
  • Днепр — река героев. — 2-е изд., доп. — Киев: Изд. полит. лит Украины, 1988 — ISBN 5-319-00085-5 (рос.)
  • О войне и товарищах. Сборник воспоминаний. — Красноград: АО «КМП», 1996 (рос.)