Степань

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
смт Степань
Coat of arms Stepan.svg Stepan pgt fl.gif
Герб Степаня Прапор Степаня
Панорама смт Степань
Панорама смт Степань
Країна Україна Україна
Область Рівненська область
Район/міськрада Сарненський район
Рада Степанська селищна рада
Код КОАТУУ: 5625455700
Основні дані
Засноване 1005
Статус із 1960 року
Площа 3,33 км²
Населення 4160 (01.01.2019)[1]
Густота 1233,6 осіб/км²
Поштовий індекс 34560
Телефонний код +380 3655
Географічні координати 51°07′42″ пн. ш. 26°18′15″ сх. д.H G O
Водойма річка Горинь (притока Прип'яті)
Відстань
Найближча залізнична станція: Малинськ
До станції: 19 км
До райцентру:
 - автошляхами: 55 км
Селищна влада
Адреса 34560, Рівненська обл., Сарненський р-н, смт Степань, площа Незалежності, 1
Карта
Степань. Карта розташування: Україна
Степань
Степань
Степань. Карта розташування: Рівненська область
Степань
Степань

Commons-logo.svg Степань у Вікісховищі

Сте́пань — селище міського типу в Україні, в Сарненському районі Рівненської області. Степань розташований на річці Горинь (притока Прип'яті), за 19 км від залізничної станції Малинськ на лінії Рівне — Сарни. Селищем проходять автошляхи територіального значення Т 1817 і Т 1826. Населення становить 4160 осіб (2019).[1]

Географія[ред. | ред. код]

Клімат[ред. | ред. код]

Клімат у Степані вологий континентальний («Dfb» за класифікацією кліматів Кеппена).[2] Опадів 598 мм на рік.[2] Найменша кількість опадів спостерігається в березні й сягає у середньому 28 мм.[2] Найбільша кількість опадів випадає в червні — близько 83 мм.[2] Різниця в опадах між сухими та вологими місяцями становить 55 мм.[2] Пересічна температура січня — -5,4 °C, липня — 18,7 °C.[2] Річна амплітуда температур становить 24,1 °C.[2]

Клімат Степані
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
Середній максимум, °C −2,4 −1,3 3,3 12,4 19,2 22,8 24,0 23,1 18,3 12,0 5,0 0,0 11,4
Середня температура, °C −5,4 −4,5 −0,3 7,5 13,6 17,4 18,7 17,7 13,3 7,9 2,4 −2,5 7,2
Середній мінімум, °C −8,4 −7,6 −3,9 2,6 8,1 12,1 13,4 12,3 8,3 3,8 −0,1 −5 3,0
Норма опадів, мм 34 30 28 40 58 83 81 65 55 42 41 41 598
Джерело: Climate-Data.org (англ.)

Історія[ред. | ред. код]

Степань належить до найдревніших поселень Полісся, добре укріплене княже місто часів Київської Русі, торговий і культурний центр упродовж багатьох століть. Кам'яні знаряддя праці, знайдені в його околицях, свідчать, що люди тут жили з давніх часів. Перша письмова згадка про поселення датується 1290 роком[3].

Степань (Stepan) на карті Європи Герарда Меркатора, 1554 рік
Степань (Stepan) на карті Poloniae Finitimarumque locorum descriptio Auctore Wencelslao Godreccio, 1580 рік

Степань був розташований на вірогідному торговому шляху — «молочній дорозі руських і литовських князів». У нинішньому сквері селища раніше був майдан, куди звідусіль з'їжджалися купці, які привозили заморські товари, а в Степані купували полотна, вишиванки, вироби гончарів, бондарів, зброярів. Зараз на цьому місці братська могила радянських воїнів, а на самому майдані нещодавно встановили пам'ятник у вигляді хреста на честь воїнів-односельців, які боролися за волю і державність України.

Наприкінці XVII століття належало дружині гетьмана Радзивілла Катерині, на прохання міщан міста, король Польщі Ян III Собеський 17 травня 1682 року дозволяє влаштовувати два ярмарки на рік[4].

1775 року в місті налічувався 521 будинок[5].

У 1900 році єврейське населення Степані склало 1854 особи.

В 1917 році село входить до складу Української Народної Республіки.

Внаслідок поразки Перших визвольних змагань та підписання Польщею сепаратного Ризького мирного договору, всупереч домовленостям із УНР, Степань входить до складу Польської республіки.

У 1929 р. на Степань поширені правила міської забудови.[6]

У вересні 1939 року в ході Другої світової війни, згідно із пактом Молотова-Ріббентропа, Степань захоплено СРСР. Під час німецько-радянської війни гітлерівці створили в селі єврейське гетто, де було вбито майже 3000 євреїв.

У липні 1941 року після прийняття Акту проголошення Української Держави (30 червня) в Степані поряд із низкою сусідніх містечок за ініціативи місцевого керівництва ОУН(б) відбулося проголошення державності України[7]. Степань входила до військової округи «Заграва» регіональної групи УПА-Північ[8].

У 1960 році Степань отримав статус селища міського типу.

З 24 серпня 1991 року село входить до складу незалежної України.

Археологічні пам'ятки[ред. | ред. код]

Степань, згідно зі статтею 32 ЗУ «Про охорону культурної спадщини», входить до списку історичних населених місць України[9]. На території населеного пункту розташовані 1 пам'ятка археології, 5 — історії місцевого та 3 — архітектури національного значення.

На території селища знайдені залишки городища літописного міста, що датується ІХ—ХІІІ століттям і є пам'яткою археології України[10]. Є також залишки колись могутнього Степанського замку.

Населення[ред. | ред. код]

Станом на 1 січня 2019 року, населення становить 4160 осіб.[1]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[11]:

Мова Відсоток
українська 99,41 %
російська 0,47 %
румунська 0,02 %

Церкви[ред. | ред. код]

1949 року у стилі бароко зведений Преображенський (Спаський) храм. У 1963-му році його зруйнували більшовики. Нині проводиться відбудова церкви[12].

Троїцька церква

1759 року у Степані побудовані Свято-Троїцька церква та дзвіниця. Згодом храм став соборним. При ньому відкрили школу і богодільню. Це єдина споруда, що збереглася до тепер у первинному вигляді і найстарішою у Степані. Будівлі належать до пам'яток архітектури.

1775 року побудована Миколаївська церква. У 1960-х роках церкву перетворили на клуб, а пізніше — більярдну. Сьогодні, завдяки громадськості, цей храм відбудований і діючий.

Туризм[ред. | ред. код]

Степань входить до переліку курортних населених пунктів України[13]. У селищі функціонує санаторій «Горинь» (лікувальні води і грязі).

Відомі уродженці[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. а б в Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2019 року. Киів: Державна служба статистики України. 2019. с. 62. с. 83. Архів оригіналу за 26 червня 2019. Процитовано 17 жовтня 2019. 
  2. а б в г д е ж Stepan climate: Average Temperature, weather by month, Stepan weather averages. Climate-Data.org. Процитовано 17 жовтня 2019.  (англ.)
  3. Максимович М. А. Город ныне местечко Степань //Журнал Министерства внутренних дел. — 1848. — Ч. 22, май, № 5. — С. 187—196; Перепечатано: Максимович М. А. О городе Степан и Степанском монастыре //Киевлянин. — 1850. — Кн. 3. — С. 45-50
  4. Я. Р. Дашкевич , Л. А. Проценко , 3. С. Хомутецька (1971). Каталог колекції документів Київської археографічної комісії (укр). Київ: Наукова думка. с. 67, д.203. 
  5. ІМіС УРСР, 1973, с. 16
  6. Rozporządzenie Ministra Robót Publicznych w porozumieniu z Ministrem Spraw Wewnętrznych z dnia 10 maja 1929 r. rozciągające przepisy dla gmin miejskich na niektóre osiedla gmin wiejskich na obszarze województwa wołyńskiego. — Dz.U. 1929 nr 41 poz. 347(пол.)
  7. Ігор Марчук (2 червня 2017). Брати по зброї. Як бандерівці та петлюрівці “Костопільську Січ” створювали. Історична правда. Процитовано 9 вересня 2019. 
  8. Коротун, 1996, с. 13
  9. Постанова Кабінету Міністрів України від 26 липня 2001 р. № 878
  10. http://wikimediaukraine.files.wordpress.com/2012/03/d180d196d0b2d0bdd0b5d0bdd181d18cd0bad0b0-d0bed0b1d0bb.doc
  11. Розподіл населення за рідною мовою, Рівненська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 30 грудня 2018. 
  12. Стаття «Степанськими валами милувався король Карл ХІІ», № 10089, 13 серпня 2013 р.
  13. Постанова Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1996 р. № 1576

Книги[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]