Степанюк Руслан Юрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Руслан Степанюк
Особові дані
Повне ім'я Руслан Юрійович Степанюк
Народження 16 січня 1992(1992-01-16)[1] (27 років)
  Веселе, Нікопольський район, Дніпропетровська область, Україна
Вага 76 кг
Громадянство Flag of Ukraine.svg Україна
Позиція нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб Україна «Ворскла»
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
2009—2011 Україна «Колос» (Нікополь) 2 (0)
2011 Україна «Таврія» 0 (0)
2012—2014 Україна «Сталь» (Алчевськ) 60 (16)
2014 Україна «Говерла» 16 (0)
2015 Україна «Олександрія» 15 (1)
2016 Україна «Олімпік» 4 (0)
2016—2018 Україна «Верес» 65 (26)
2018—2020 Казахстан «Жетису» 44 (8)
2020— Україна «Ворскла» 0 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 9 січня 2020.

Русла́н Ю́рійович Степаню́к (нар. 16 січня 1992, Веселе, Нікопольський район, Дніпропетровська область, Україна) — український футболіст, нападник полтавського клубу «Ворскла».

Біографія[ред. | ред. код]

Вихованець нікопольського футболу, перший тренер — Віталій Іванович Міняйло, який порекомендував його в Дніпропетровський спортінтернат. Після закінчення спортінтернату був на перегляді в дублі Дніпра протягом двох тижнів, але контракту так і не підписав. Пізніше вступив до інституту і почав грати на область за «Колос» з Нікополя. Перший матч на аматорському рівні зіграв 5 травня 2002 року вийшовши на заміну на 61 хвилині проти клубу «Дніпро-2»[2].

У Колосі товаришем по кімнаті в гуртожитку був хлопець, який займався у дніпропетровській команді. Руслан попросився з ним на тренування, позаймався там, і там Олександр Петрович Мельников запропонував йому з'їздити в дубль «Таврії» і незабаром він опинився в сімферопольській команді, але в основі клубу так і не заграв і незабаром з Таврії йому запропонували з'їздити на перегляд до «Сталі» з Алчевська. Після двохсторонки Степанюк був прийнятий в команду, після чого він провів збори в Криму, і перед поїздкою в Туреччині йому запропонували підписати контракт.

За «Сталь» дебютував у Першій лізі України 29 березня 2012 вийшовши на заміну за 4 хвилини до кінця основного часу, в матчі проти «Севастополя». Закріпитися в основному складі до кінця сезону не вдалося, але вже з нового сезону 14 липня 2013 в першому ж матчі вийшов в основі і забив перший гол за «Сталь» у ворота «Титана» з Армянська, ставши в результаті твердим гравцем основи і срібним призером Першої ліги з футболу сезону 2012/13, завоювавши також право виступати у Вищій ліги України і кілька разів отримував виклик до молодіжної збірної України[3] .

Незабаром Степанюка покликали на перегляд в харківський «Металіст», але пройшовши два рази збори так не підписав контракт[4]. 2 березня 2014 року підписав контракт з «Говерлою» з Ужгорода та 29 березня дебютував у Прем'єр-лізі України вийшовши на заміну на 80 хвилині в матчі проти полтавської «Ворскли», а в останній грі сезону відіграв за основний склад повний матч.

В лютому 2015 року перейшов до клубу Першої ліги «Олександрії»[5], в якій грав до кінця року, після чого покинув клуб[6].

28 січня 2016 року стало відомо, що Степанюк гратиме за донецький «Олімпік»[7]. У травні того ж року за обопільною згодою припинив співпрацю з донецьким клубом[8].

7 червня 2016 року став гравцем рівненського «Вереса»[9].

30 липня 2018 року поповнив склад казахстанського клубу «Жетису»[10].

9 січня 2020 року повернувся на батьківщину, де підписав контракт з «Ворсклою»[11].

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]