Степанівка (Миргородський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Степанівка
Країна Україна Україна
Область Полтавська область
Район Миргородський район
Громада Великобагачанська селищна громада
Код КАТОТТГ UA53060030230090598
Облікова картка Облікова картка 
Основні дані
Населення 492 (2001 рік)
Площа 1,307 км²
Густота населення 376.43 осіб/км²
Поштовий індекс 38332
Телефонний код +380 5345
Географічні дані
Географічні координати 49°42′20″ пн. ш. 33°38′56″ сх. д. / 49.70556° пн. ш. 33.64889° сх. д. / 49.70556; 33.64889Координати: 49°42′20″ пн. ш. 33°38′56″ сх. д. / 49.70556° пн. ш. 33.64889° сх. д. / 49.70556; 33.64889
Відстань до
районного центру
15 км
Найближча залізнична станція Гоголеве
Відстань до
залізничної станції
34 км
Місцева влада
Адреса ради 38332, Полтавська обл., Великобагачанський р-н, с. Степанівка
Карта
Степанівка. Карта розташування: Україна
Степанівка
Степанівка
Степанівка. Карта розташування: Полтавська область
Степанівка
Степанівка
Мапа
Мапа

Степа́нівка (у XIX ст. ще звалось Грабщина) — село Великобагачанського району Полтавської області. Населення станом на 2001 рік становило 492 особи. Входить до складу Великобагачанської селищної громади.

Географія[ред. | ред. код]

Село Степанівка знаходиться на відстані до 1,5 км від сіл Якимове, Багачка Перша та Стефанівщина. Селом протікає пересихаючий струмок із загатою.

Віддаль від центру громади — 15 км, від найближчої залізничної станції Гоголеве — 34 км.

Історія[ред. | ред. код]

Село Степанівка виникло в першій половині XIX ст. і належало до Багачанської волості Миргородського повіту Полтавської губернії.

За переписом 1859 року у власницькому селі Степанівці було 12 дворів, 82 жителя.

Село було власністю заможного землевласника Стефановича Данила Яковича.

У 1861 році за сприяння і кошти Позена Михайла Павловича в селі була збудована дерев'яна церква.

На карті 1869 року поселення було позначене як хутір Стефанівщина.

За переписом 1900 року в селі Степанівка (Грабщина) Родионівської волості Хорольського повіту Полтавської губернії була Степанівська селянська громада, що об'єднувала 127 дворів, 998 жителів, була школа грамоти.

У 1912 році в селі Степанівці було 1032 жителя, діяла церковнопарафіяльна школа.

У січні 1918 року в селі розпочалась радянська окупація.

Станом на 1 лютого 1925 року село було центром Степанівської сільської ради Остапівського району Лубенської округи.

У 19321933 роках внаслідок Голодомору, проведеного радянським урядом, у селі загинуло 83 мешканця, в тому числі встановлено імена 8 загиблих.[1]

З 16 вересня 1941 по 14 вересня 1943 року Степанівка була окупована німецько-фашистськими військами.

У 1957 році в селі було встановлено пам'ятники воїнам-односельцям, які полягли на фронтах Німецько-радянської війни, та на братській могилі радянських воїнів, загиблих 1943 року.

У 1958 році місцеві колгоспи ім. Ворошилова, ім. Дзержинського та ім. Будьонного об’єднали в один. Його вирішили назвати "Комунаром" на честь комуни "Червона левада", яка колись діяла у с. Стефанівщина. Господарство мало високі економічні показники, які визнавалися одними з кращих в районі, впевнено утримуючи лідируючі позиції протягом багатьох років.

У 1969 році в селі відкрили нову школу, яка працює дотепер.

До 2016 року орган місцевого самоврядування — Степанівська сільська рада.

Відомі люди[ред. | ред. код]

Економіка[ред. | ред. код]

  • ПП "Комунар"

Об'єкти соціальної сфери[ред. | ред. код]

  • Степанівська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів
  • Будинок культури
  • Бібліотека

Пам'ятки історії[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні. Полтавська область/ Упорядн. О. А. Білоусько, Ю. М. Варченко, В. О. Мокляк, Т. П. Пустовіт — Полтава: Оріяна, 2008.— С. 39

Посилання[ред. | ред. код]