Степне (Старобільський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Степне
Країна Україна Україна
Область Луганська область
Район Старобільський район
Громада Новопсковська селищна громада
Код КАТОТТГ UA44140090190051913
Основні дані
Засноване ХІХ ст.
Населення 107
Площа 0,79 км²
Густота населення 168,35 осіб/км²
Поштовий індекс 92331
Телефонний код +380 6463
Географічні дані
Географічні координати 49°40′27″ пн. ш. 39°19′33″ сх. д. / 49.67417° пн. ш. 39.32583° сх. д. / 49.67417; 39.32583Координати: 49°40′27″ пн. ш. 39°19′33″ сх. д. / 49.67417° пн. ш. 39.32583° сх. д. / 49.67417; 39.32583
Середня висота
над рівнем моря
188 м
Водойми Балка Гнилуша
Місцева влада
Адреса ради 92332, Луганська обл., Новопсковський р-н, с.Кам’янка, вул.Пульного,2а
Карта
Степне. Карта розташування: Україна
Степне
Степне
Степне. Карта розташування: Луганська область
Степне
Степне
Мапа
Мапа

Степнé — село в Україні, у Новопсковській селищній громаді Старобільського району Луганської області.

Населення: 107 осіб (2021 рік), 114 осіб (2015 рік) за даними Головного управління статистики в Луганській області; 133 особи за даними перепису населення 2001 року.

Географія[ред. | ред. код]

Розташування[ред. | ред. код]

Село розташоване за 35 кілометрів на північ від районного центру.

Гідрографія[ред. | ред. код]

В селі бере початок Балка Гнилуша.

Історія[ред. | ред. код]

Назва[ред. | ред. код]

Назва села апелятивного походження, утворена топонімізацією географічної назви "степ". Вибір назви мотивується рельєфом місцевості[1].

Заснування[ред. | ред. код]

Село засноване в першій половині ХІХ століття вихідцями з Лівобережної України та Воронезької губернії[1].

ХХ століття[ред. | ред. код]

В 50-х роках ХХ століття до складу села увійшли хутори Степне І та Степне ІІ, Осиків та Некритів.

Було центром сільської ради, якій підпорядковувалися населені пункти Некритів, Радгоспний, Солоне. В

В селі розташовувалася центральна садиба багатогалузевого колгоспу ім. Горького, що мав 2,9 тис. га земельних угідь. Господарство займалося вирощуванням зернових, соняшника, цукрових буряків, виробництвом м'ясомолочних продуктів, бджільництвом.

В селі були початкова та восьмирічна школа, бібліотека, клуб із глядацькою залою на 200 місць, фельдшерський та приймальний комплексний пункт. За 1960-1965 роки було збудовано 87 житлових будинків[2][3].

У 1983 році колгосп ім. Горького було об'єднано з сусіднім колгоспом ім. Енгельса с. Кам'янки.

Футбольна команда[ред. | ред. код]

Протягом 30 років - із 1953 по 1983-й - в Степному існувала футбольна команда. Вона була створена з ініціативи місцевого жителя Олексія Михайловича Апраксімова. В 1958 році команда, граючи під егідою ФСТ "Урожай", досягла республіканських успіхів: увійшла до четвірки кращих аматорських команд України серед колективів фізкультури. Протягом наступних 30 років гравці футбольної команди с. Степного ставали чемпіонами та призерами районних та обласних турнірів. Гравці команди, Василь Михайлович Чумак та Володимир Михайлович Чумак, стали майстрами спорту. Володимира Михайловича Чумака після закінчення вищого навчального закладу направили до Йошкар-Оли, де згодом він очолив Міністерство фізичної культури, спорту і туризму Республіки Марій Ел (раніше Марійська АРСР). Колишній житель села Степного, Кравченко Микола Михайлович, очолював Луганське обласне відділення Національного олімпійського комітету України[3].

Сьогодення[ред. | ред. код]

На території села проживають переважно пенсіонери. Є також декілька сімей з дітьми, які навчаються в Кам'янському ЗЗСО І-ІІІ ступенів. До школи дітей підвозить шкільний автобус. В селі немає жодного магазину, медичну допомогу жителям села надає Кам'янська сільська лікарська амбулаторія.

Посилання[ред. | ред. код]

Погода в селі Степне

Джерела[ред. | ред. код]

Власюк Г. "Команда молодости нашей". Перемога. 2021. №43 (11285). С.3

Высоцкий В. И. Исторические аспекты топонимов Луганщины / В. И. Высоцкий. – Луганск : Луганский обласной Фонд культуры Украины, 2003. – 196 с.

Історія міст і сіл Української РСР. Луганська область / АН УРСР. Ін-т історії; Голов. редкол. : П. Т. Тронько (голова) та ін. – К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1968. – 940 с.

Міста і села України. Луганщина: історико-краєзнавчі нариси / упор. В. В. Болгов. – К: Українська академія геральдики, товарного знаку та логотипу, 2012. – 472 с.



  1. а б Высоцкий, В.И. Исторические аспекты топонимов Луганщины.
  2. Історія міст і сіл Української РСР. Луганська область/АН УРСР. Ін-т історії; Голов. редкол.: П.Т. Тронько (голова) та ін (Українська) . Київ: Голов. ред. УРЕ АН УРСР. 1968. с. 940.
  3. а б "Перемога" районна газета с. Новопсков