Стефаник Юрій Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Стефаник Юрій Васильович
Народився 24 липня 1909(1909-07-24) або 1909[1]
Стецева, Снятинська міська громада, Україна
Помер 1985
Едмонтон, Канада
Поховання Русів
Країна Flag of Hungary (1896-1915; angels; 3-2 aspect ratio).svg Австро-Угорщина
Flag of Ukraine.svg ЗУНР
Flag of Ukraine.svg УНР
Flag of Poland (1927–1980).svg Польська Республіка
Flag of the Soviet Union (1924–1955).svg СРСР
Flag of Canada (Pantone).svg Канада
Діяльність журналіст, письменник, редактор, літературний критик
Alma mater Львівський національний університет імені Івана Франка
Заклад Інститут літератури імені Тараса Шевченка НАН України
Батько Стефаник Василь Семенович
Брати, сестри Стефаник Семен Васильович

Стефа́ник Юрій Васильович (псевдоніми і криптоніми — Юрій Клиновий, Юрій Гаморак, Т. Т., Ю. К. та інші. Ю. Гаморак, Ю. Клиновий) (24 липня 1909 — 1985) — український громадсько-політичний діяч і письменник, журналіст, редактор, літературний критик. Син видатного українського письменника Василя Стефаника.

З біографії[ред. | ред. код]

Народився 24 липня 1909 р. у с. Стецева Снятинського повіту на Станіславщині у родині видатного письменника-новеліста В. Стефаника. Навчався у Снятинській і Станіславській гімназіях. Був заарештований, рік відбув у польській в'язниці.

Закінчив правничий факультет Львівського Університету (1935). У 1936–1937 рр. працював співредактором газети «Українські вісті» в Едмонтоні (Канада).

У 1938 р. повернувся в Галичину, працював науковим співробітником Інституту літератури АН УРСР, викладав українську мову у Львівському ветеринарному інституті.

Був співробітником журналу «Життя і Знання» і редактором місячника «Новітній Ремісник».

За радянської окупації Галичини Стефаник — науковий співробітник Інституту літератури ім. Т. Шевченка АН УРСР і викладач української мови у Львівському Ветеринарному Інституті.

Від вересня 1940 до травня 1941 був ув'язнений за приналежність до ОУН.

За німецької окупації Стефаник — співредактор Українського Видавництва у Львові. З 1944 на еміграції в Німеччині, з 1948 в Канаді, де з 1971 очолював канадське об'єднання українських письменників «Слово» і є співредактором літературної збірки тієї ж назви.

Помер 1985 року в Едмонтоні (Канада), похований у рідному Русові на Покутті.

Творчість[ред. | ред. код]

Автор:

  • книги «Моїм синам, моїм приятелям» (1981),
  • есею «Юрій Морачевський, його батьки, його приятель» («Сучасність», 1983),
  • праць про Т. Шевченка, В. Стефаника, Л. Мартовича, А. Любченка, М. Понеділка.

Статті і розвідки про Василя Стефаника, Т. Шевченка, Л. Мартовича, літературно-критичні статті про Т. Осьмачку, Г. Косинку, А. Любченка і багатьох ін.

Окремі видання:
  • Клиновий Ю. Великий мир Олени Теліги // Сучасність. — 1979. — № 10. — С. 43-55.
  • Клиновий Ю. Моїм синам, моїм приятелям. Статті й есеї. — Едмонтон: Слово, 1981. — 616 с.
  • Стефаник Ю. Дещо про життя і «зорепадну» творчість Миколи Понеділка // Сучасність. −1976. — Ч. 6 (186). — С. 33-37.
  • Стефаник Ю. Трагедія і тріумф роду Стефаників // Сучасність. — 1971. — № 6.

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Czech National Authority Database