Стефанія Тарантюк
Слуга Божа Стефанія Тарантюк | |
---|---|
Народилася |
18 листопада 1908 Фитьків, Надвірнянський повіт, Станиславівський округ, Королівство Галичини та Володимирії |
Померла |
25 жовтня 1945 (36 років) Негівці,Войнилівський район, Станіславська область, УРСР ·Кульове поранення |
Поховання | Негівці,Войнилівський район, Станіславська область, УРСР |
Громадянство | Австро-Угорщина → ЗУНР → УНР → Польща |
Національність | Українка |
Стефанія Тарантюк (18 листопада 1906— 25 жовтня 1945)— слуга Божа греко-католицької церкви.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народилася 18 листопада 1906 року в селі Фитьків на Надвірнянщині, в сім'ї греко-католицького священника о. Лева Левицького та його дружини Теодори з дому Макаревич.
7 листопада 1928 року вийшла заміж за о. Юліана Тарантюка. Починають спільне життя на парохії с. Лукавиця Нижня біля Стрия, де народила трьох доньок: Мирославу (1930 - 2022), Дарію (1932) та Любомиру (1934 - 2013). У 1936 році о. Юліан отримує парохію в с. Негівці Войнилівського району Станиславівської области, де народився син Богдан (1936 - 2014)
25 жовтня 1945 року невідомий у формі радянського солдата смертельно поранив п. Стефанію. Куля, призначена о. Юліанові,забрала життя матері 4-х дітей. Невідомий утік, а поранена, стікаючи кров’ю, прожила ще 4 години.[1] Похована була в с. Негівцях, згодом перепохована у м.Надвірна.
Беатифікаційний процес[ред. | ред. код]
Від 2001 року триває беатифікаційний процес прилучення Стефанії Тарантюк до лику блаженних[2].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Біографії. www.missiopc.org.ua. Процитовано 12 липня 2022.
- ↑ Лабінська, К. «Маю моральну певність, що усі ці люди дійсно потерпіли за віру» // Risy. — 2010. — 23 вересня.
Джерела[ред. | ред. код]
- Біографії // Місія «Постуляційний центр беатифікації й канонізації святих УКГЦ».