Стефан Банах

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Стефан Банах
Stefan Banach
عالم الرياضيات البولندى ستيفان بناخ.jpg
Стефан Банах
Народився 30 березня 1892(1892-03-30)
Краків
Помер 31 серпня 1945(1945-08-31) (53 роки)
Львів
Громадянство Польща Польща
Alma mater Львівський політехнічний інститут
Галузь наукових інтересів математика, функціональний аналіз
Заклад Львівський політехнічний інститут
Львівський університет
Інститут математики АН УРСР
Вчене звання професор, член Польської академії наук, член-кореспондент АН УРСР
Науковий ступінь доктор філософії (1920)
Науковий керівник Штейнгауз Гуґо
Відомий завдяки: Функціональний аналіз, Банахів простір, Банахова алгебра, Банаха-Штейнгауза теорема, Банаха-Тарського парадокс, Гана-Банаха теорема, Теорема Банаха про нерухому точку
Примітки Львівська математична школа

Сте́фан Ба́нах (пол. Stefan Banach; *30 березня 1892, Краків — †31 серпня 1945, Львів) — польський математик, професор Львівського університету та Львівської Політехніки1924), декан фізико-математичного факультету Львівського університету1939), керівник Інституту математики АН УРСР (Львівська філія) (1940), депутат Львівської міської ради (1940).

Член Польської академії знань (1924)[1] та член-кореспондент АН УРСР (1939) [2]. Один з творців сучасного функціонального аналізу та Львівської математичної школи.

Біографія[ред.ред. код]

Місце поховання

Сте́фан Банах, син горянки Катерини Банах та Стефана Гречека, мешканця Краківського староства (30 березня 1892 — 31 серпня 1945).

Народився у Кракові, поляк. Після народження батько віддав його на виховання до сім'ї краківської прачки. Після навчання у IV Краківській гімназії (19021910) вступив на факультет будови машин Львівської політехнічноі школи. У 1911 р. перевівся на факультет інженерії за спеціальністю «Сухопутна інженерія», де закінчив четвертий останній (19131914) навчальний рік.

З 1920 до 1922 роки працював асистентом на кафедрі математики Львівськоі політехніки у професора А. Ломніцького(pl). Опублікував ряд наукових праць. У 1920 здобув учений ступінь доктора філософії[3], а у 1924 був затверджений у вченому званні надзвичайного професора кафедри математики Львівського університету і обраний членом-кореспондентом[джерело не вказане  37  днів] Польської академії наук (ПАН). У 1927 став звичайним професором.

Один із творців сучасного функціонального аналізу. Разом з Г. Штейнгаузом у 1929 організував видання відомого журналу «Studia mathematica». Вивчені ним лінійні простори, що одержали назву «простір Банаха», мають велике значення для сучасної математики.

Разом зі своїми учнями — С. Мазуром, В. Орличом, Ю. П. Шаудером — став одним із фундаторів (згодом — зі світовим визнанням) Львівської математичної школи, в якій розроблено значну частину функціонального аналізу.

Багато його результатів стали класичними і входять до підручників та монографій з функціонального аналізу. Деякі роботи стосуються теорії звичайних диференціальних рівнянь (Банахове середнє), теорії функцій комплексної змінної та ін. Основні твори (зокрема «Теорія лінійних операторів», «Диференційне та інтегральне числення») опубліковано польською, французькою й українською мовами.

3 1939 року — голова Польського математичного товариства, член-кореспондент АН УРСР, лауреат великої премії ПАН. Працював деканом фізико-математичного факультету Львівського університету і одночасно перебував на керівній роботі в Інституті математики АН УРСР (Львівська філія), якийсь час за сумісництвом завідував кафедрою теоретичної механіки Львівського політехнічного інституту.

1940 року був депутатом Львівської міської ради. Під час німецької окупації спочатку переховувався, а потім — аби якось прожити — працював донором у протитифозному інституті Вайґля.

Його відкриття стали золотим фондом математики XX ст. Польське математичне товариство заснувало премію ім. С. Банаха.

У січні 1944 року у Банаха був діагностований рак легень. Помер 31 серпня 1945 р. у віці 53 роки. Похований у склепі родини Рідлів (нім. Riedl) на Личаківському цвинтарі, поле № 1а[4].

Вшанування пам'яті[ред.ред. код]

1946 року іменем Банаха названо одну з вулиць Львова. 1992 року на корпусі Львівського національного університету ім. Івана Франка, на вул. Грушевського, 4, встановлено меморіальну таблицю, а будинок № 27 на проспекті Шевченка, 27, де колись містилася «Шотландська кав'ярня» (пол. Kawiarnia Szkocka), збиралися львівські математики, занесено до списку пам'яток історії Львова під номером 191. В 1992, 2002 і 2012 роках у Львові відбулись міжнародні наукові конференції, присвячені річницям від дня народження Стефана Банаха.

Праці вченого[ред.ред. код]

  • Банах С. Курс функціонального аналізу (лінійні операції). — К. : Радянська школа, 1948. — 216 с.
  • Банах С. Дифференциальное и интегральное исчисление. — М. : Наука, 1972. — 424 с.
  • Banach S. Mechanika. — Warszawa-Lwów-Wilno, 1938.
  • Banach S. Œuvres. — Warszawa : PWN, 1967. — Т. 1.
  • Banach S. Œuvres. — Warszawa : PWN, 1979. — Т. 2.
  • Banach S. Wstęp do teorii funkcji rzeczywistych. — Warszawa-Wrocław, 1951.

Література[ред.ред. код]

  • Стефан Банах // Успехи математических наук. Новая серия. — 1946. — Т. 1, № 3-4 (містить бібліографію робіт Банаха).

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Біографія Банаха в базі навчальних матеріалів з інформатики (пол.)
  2. Біографія Банаха на сайті Кафедри вищої математики Інституту прикладної математики і фундаментальних наук
  3. С. С. Банах : [біографічна довідка] // Банах С. Курс функціонального аналізу (лінійні операції). — К.: Державне науково-педагогічне видавництво «Радянська школа», 1948. — С. 1.
  4. Криса Л., Фіголь Р. Личаківський некрополь. — Львів, 2006. — С. 120. — ISBN 966-8955-00-5.

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]