Стефан Гумецький

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Стефан Гумецький
Stefan Kazimierz Humiecki
POL COA Junosza.svg

Герб Гумецьких Юноша
Народився 1660(1660)
Помер 28 травня 1736(1736-05-28)
Львів
Проживання Рихта
Ім'я при народженні Stefan Humiecki
Титул генерал коронної артилерії
Звання Воєвода подільський
Попередник Нікодем Жабоклицький
Наступник Вацлав Жевуський
Конфесія католицтво
Батько Войцех Гумецький
Рід Гумецькі
Нагороди кавалер Ордена Білого Орла

Стефан Гумецький (пол. Stefan Humiecki; 1660 — 28 травня 1736, Львів) — польський шляхтич, військовик (рицар, генерал коронної артилерії), урядник Королівства Польського. Кавалер Ордену Білого Орла (1730 р.), сенатор (1710, 1720, 1730 роки), в 1730 р. сенатор, коронний подстолій, полковник коронної артилерії, староста в м. Белз (1712 р.), староста в м. Вінниця (1731 р.), староста в м. Речиця, староста в м. Рава-Мазовецька (1704 р.), староста любицький, стольник подільський, воєвода подільський (від 13 квітня 1706 р.[1])

Наполеон Орда. Ри́хта 1871. Палац Рожаловських із залишками замку Стеaана Гумецького. Зліва — церква Козьми та Демяна

Життєпис[ред.ред. код]

Син подільського хорунжого Войцеха та його дружини Ізабелли (через матір пов'язаний родинно з Контськими; на початках кар'ри мав підтримку генерала артилерії Марціна Контського). За його сприяння 1692 року став подільським стольником.[2] В 1699 розі після того як турки залишили Кам'янець, Рихту отримав син Войцеха Гумецького Стефан (1660—1736 рр.), котрий з 1698 по 1715 роки був полковником королівської артилерії, з 1706 по 1736 (день смерті) був подільським воєводою та дипломатом.

Мав значні маєтки в Польщі: в різних місцях він мав 8 містечок та 74 села у воєводствах Краківському, Сандомирському, Белзькому, Руському, Люблінському та Подільському. На Поділлі йому належало 3 містечка та 14 сіл, які становили 3 «ключі»: Соколецький (1723 року надав фундуш для будівництва костелу св. Роха в містечку Сокільці.[3]), Солобківський та Тиннинський. Але більш за всі маєтки він любив Рихти — своє родове гніздо на неспокійному пограниччі. Тому саме в Рихті Стефан Гумецький мешкав надалі. Він розбудував заново замок, побудувавши більші стіни та башти, в одній з башт влаштував костел. Удосконалив систему сухих оборонних ровів, бастіони та вали.

Стефан Гумецький помер 28 травня 1736 року, був похований у Львові.[4]

Герб Стефана Гумецького та с. Рихти Гумецької (пол. Junosza або альтернативна назва Agnus, Baran, Barany — Польський Військовий Герб, відомий з XIII ст., перший запис від 1335 року, з часів об'єднання Польщі та Литви. Під цим гербом об'єднались 328 шляхетних родів.) На гербі зображено срібного барана, що пасеться на траві в червоному полі.

Дружина — Уршуля з Кросновських гербу Юноша, донька коронного підстолія Яна.[5]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Gierowski J. Humiecki Stefan (zm. 1736)… — S. 101.
  2. Gierowski J. Humiecki Stefan (zm. 1736)… — S. 100.
  3. Sokolec (5), mko // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1890. — T. XI : Sochaczew — Szlubowska Wola. (пол.) — S. 17. (пол.)
  4. Gierowski J. Humiecki Stefan (zm. 1736)… — S. 102.
  5. Niesiecki K. Korona polska przy złotej wolności starożytnymi wszystkich katedr, prowincji i rycerstwa klejnotami… ozdobiona, potomnym zaś wiekom na zaszczyt i nieśmiertelną sławę pamiętnych w tej ojczyźnie synów podana… — Lwów, 1738. — S. 710. (пол.)

Джерела[ред.ред. код]

  • Gierowski J. Humiecki Stefan (zm. 1736) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1960—1961. — T. X/1. — Zeszyt 44. — S. 100—102. (пол.)