Стефан Лазаревич
| Стефан Лазаревич серб. Стефан Лазаревић |
|
|---|---|
 Фреска (XV ст.) |
|
| Народився | 1372/77 Kruševac Fortress[d] |
| Помер | 19 липня 1427 Markovac[d] |
| Поховання | Manasija monastery[d] |
| Громадянство (підданство) |  Сербська деспотовина |
| Національність | серби |
| Діяльність | поет і письменник |
| Титул | Князь (1389—1402) Деспот (1402 — 1427) |
| Посада | despot of Serbia[d] |
| Конфесія | Сербська православна церква |
| Батько | Лазар Хребелянович |
| Мати | Milica Hrebeljanović[d] |
| Брати, сестри | Vuk Lazarević[d], Dragana of Serbia[d], Jelena Balšić (Lazarević)[d], Mara Lazarevic Brankovic[d], Teodora Lazarević[d] і Olivera Lazarević[d] |
 Медіафайли на Вікісховищі |
|
|
|
|
Стефан Лазаревич (серб. Стефан Лазаревић; *1372/77†19.7.1427) — сербський правитель, васал Османської імперії і Угорського королівства, поєднував західну і візантійську культуру.
В 1421 Стефан приєднав до своєї держави Зету, а після війни з Венецією опанував частину верхньої Далмації і отримав доступ до моря (1423). Деспотовина охоплювала територію від Адріатичного моря до річок Сава, Дунай і Тімок, а на півдні — до кордону з Македонією.
