Стефан Потоцький (ніжинський староста)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Стефан Потоцький
Stefan Potocki
Death of Stefan Potocki at the Battle of Zhovti Vody 1648.PNG
Смерть Стефана Потоцького (картина Юліуша Коссака, ~1899)
Ім'я при народженні пол. Stefan Potocki
Народився ~1624/1625
Помер 19 травня 1648(1648-05-19)
кримський степ
·гангрена внаслідок поранення
Громадянство Річ Посполита Herb Rzeczypospolitej Obojga Narodow (Alex K).svg
Національність поляк
Діяльність воєначальник, урядник
Відомий завдяки командувач польським військом у Битві під Жовтими Водами
Конфесія римо-католик
Рід Потоцькі
Батько Миколай Потоцький
Мати Зофія Фірлей
Родичі Ян Фірлей (прадід)
У шлюбі з не був одружений
Герб

Герб Потоцьких — «Пилава»

Стефа́н Пото́цький (пол. Stefan Potocki, ~1624/1625[1] — 19 травня 1648) — польський шляхтич. Воєначальник, урядник Речі Посполитої.

Біографія[ред. | ред. код]

Син гетьмана великого коронного, краківського каштеляна Миколая Потоцького та його першої дружини Зофії Фірлей (пол. Zofia Firlej). Правнук польського державного діяча Яна Фірлея.

Посідав уряд старости ніжинського.[2]) Брав участь у придушенні Хмельниччини. Командував польським військом у Битві під Жовтими Водами. Стефан був поранений (вогнепальне(і) та різані рани[3]), потрапив до татарського полону 15 травня, через 4 дні (19 травня 1648 року) помер у кримському степу біля переправи Тавань через Дніпро від гангрени, яка розвинулася внаслідок тяжкого вогнепального поранення лівої руки. Тіло С. Потоцького було перевезене до Кодаку, оборонці якого в договорі капітуляції (1 жовтня 1648 р.) застерігали, що він повинен бути похований у київському костелі домініканців.

Юліан Урсин Нємцевіч присвятив йому «Думу про Стефана Потоцкого» (1788 р.), потім увійшла до «Співів історичних».

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Skrzypecki T. H. Potok Złoty na tle historii polskich kresów południowo-wschodnich. — Opole : Solpress, 2010. — S. 43. — ISBN 978-83-927244-4-5.
  2. Potoccy (01) (пол.) [недоступне посилання]
  3. Majewski, s. 177.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]