Стефан I (герцог Баварії)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Стефан I
Народився 14 березня 1271(12710314)
Лансгут
Помер 10 грудня 1310
Лансгут
Громадянство
(підданство)
Німеччина
Національність німець
Діяльність суверен
Титул герцог Нижньої Баварії
Термін 1290—1310 роки
Попередник Генріх XIII
Наступник Оттон III
Оттон IV
Генріх XIV
Конфесія католицтво
Рід Віттельсбахи
Батько Генріх XIII
Мати Єлизавета Арпад
Брати, сестри  • Людвіг III і Отто III Віттельсбах
У шлюбі з Ютта Свідницька
Діти 4 сина і 4 доньки

Стефан I (*Stephan I, 14 березня 1271 — 10 грудня 1310) — герцог Нижньої Баварії у 12901310 роках.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з династії Віттельсбахів. Молодший син Генріха XIII, герцога Нижньої Баварії, та Єлизавети (доньки угорського короля Бели IV Арпада). Народився у 1271 році у місті Лансгут. З дитинства йому була визначена духовна кар'єра. Втім, папа римський Миколай IV відмовив йому у зайнятті посади архієпископа Зальцбурзького, затвердивши замість нього Конрада фон Фогнсдорф-Прайтенфурта. Після цього батько вніс Стефана до заповіту щодо спадкоємства герцогства.

У 1290 році після смерті батька разом з братами Оттоном III і Людвігом III успадкував Герцогство Нижньобаварське. Обрав в якості резиденції Лансгут. З самого початку виявив політичні амбіції, оскільки Людвіг III більше займався розвагам, а Оттон III готувався зайняти трон Угорщини, фактичну владу у Нижній Баварії перебрав Стефан I. Його становище ще більше посилилося після смерті у 1296 році Людвіга III та отримання у 1305 році угорської корони Оттоном III.

З початку 1290-х років брав участь у всіх союзах, спрямованих проти Альбрехта I, короля Німеччини. У 1299 році оженився на доньці Болеслава, князя Яворського, союзника Вацлава II, короля Богемії. У 1304—1305 роках надав допомогу останньому у війні проти німецького короля. У 1306—1307 роках разом з братом Оттоном III виступив проти намагань Альбрехта I посісти трон Угорщини.

Незабаром підтримав стриєчного брата Рудольфа I, герцога Верхньої Баварії та пфальцграфа Рейнського, що виступив в союзі з архієпископами Кельна та Майнца проти намагання короля Німеччини скасувати податки уздовж усієї течії річки Рейн. Втім внаслідок підтримки короля з боку рейнських міст повстання зазнало поразки.

Після вбивства короля Альбрехта I у 1308 році активно підтримував в якості кандидата стриєчних братів — спочатку Рудольфа I, а потім Людвіга IV, виступаючи проти Фрідріха Габсбурга, герцога Австрійського.

Помер у 1310 році. Йому спадкували брат Оттон III (номінально) та сини Оттон IV й Генріх XIV

Родина[ред. | ред. код]

Дружина — Ютта, донька Болеслава I, князя Яворського, Свідницького, Львовекського і Зембицького

Діти:

  • Агнес (1301—1316), черниця монастиря в Селінгенталі
  • Беатріс (1302—1360), дружина Генріха III, графа Гориції
  • Фрідріх (1303).
  • Юдіт (1304)
  • Генріх XIV (1305—1339), герцог Нижньої Баварії у 1310—1339 роках
  • Єлизавета (1306—1330), дружина Оттона Габсбурга, герцога Австрії
  • Оттон (1307—1334), герцог Нижньої Баварії у 1310—1334 роках
  • Людвіг (1308)

Джерела[ред. | ред. код]

  • Sigmund Ritter von Riezler: Stephan I., Herzog von Niederbaiern. In: Allgemeine Deutsche Biographie (ADB). Band 36, Duncker & Humblot, Leipzig 1893, S. 64.