Стефан V Арпад

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Стефан V Арпад
V. István
Стефан V Арпад
Коронація Стефана V
Coa Hungary Country History István V (1239-1272).svgStepan5 1.jpg
Герб з печатки Стефана V Печатка Стефана V
Король Угорщини.
1246 — 1272
Попередник: Бела IV
Наступник: Ласло IV Кун
Герцог Штирії
1258 — 1260
Попередник: Бела IV
Наступник: Пржемисл Отакар II
 
Віросповідання: Католицизм
Народження: близько 18 жовтня 1239
Буда, Королівство Угорщина
Смерть: 6.08. 1272
Острів Чепель, Угорщина
Династія: Арпади
Батько: Бела IV
Мати: Марія Ласкарина
Дружина: Єлизавета Куманская
Діти: 1. Єлизавета
2. Катерина
3. Марія
4. Анна
5. Ласло IV Кун
6. Андрій (герцог Славонії)
Посмертна корона Стефана V

Стефан V (угор. V. István magyar király, чеськ. Štěpán V. Uherský, пол. Stefan V węgierski, нім. Stephan V. (Ungarn), 12396 серпня 1272) – король Угорщини з династії Арпадів, правління якого розпочалося 1270 року.

Біографія[ред.ред. код]

Стефан V був восьмою дитиною Бели IV і Марії Ласкарини і старшим сином подружжя. Після досягнення повноліття, 1258 року, батько віддав його в управління Трансильванію, а 1253-го для скріплення домовленості одружив з Єлизаветою, донькою половецького хана Котяна. Перед тим, 1238 року, хан привів до 40 тисяч половців до Угорщини, де за надання землі і підданства вони прийняли християнство. Після набігу монголо-татар в Угорщині оселилось до 85 тисяч половців. У Штирії, більшу частину якої мадяри захопили 1254 року після вигасання династії Бабенбергів, 1258-го Бела IV придушив повстання, поставивши Стефана герцогом, що спровокувало нове повстання за підтримки короля Чехії Пшемисла Отакара ІІ. З вини Стефана і половецького воєводи Альпрема угорське військо було розгромлене 12 липня 1260 у битві при Кресенбрунном і за Віденським мирним договором (1261) Угорщина втратила Штирію. Це змусило поставити Стефана герцогом Трансильванії.

Молодший король[ред.ред. код]

Після 1262-го Стефан змусив батька поділити королівство, де самостійно правив у 29 східних графствах, прибравши титул молодшого короля Угорщини (iunior rex Hungariae), сподіваючись повернути Штирію. Стефан вимушено примирився 1266 року з батьком, на чию сторону перейшли брат Бела і Бела з Мачви, син Анни і Ростислава Михайловича. Разом з Белою IV надав шляхті 1267-го «Золоту буллу» вольностей. Після смерті Бели IV коронувався на короля всієї Угорщини, змусивши сестру Анну виїхати до королівського двору доньки у Чехії. Розпочав дворічну війну з Пшемиславом Оттокаром ІІ, що завершилась безрезультатно підписанням 7 лютого 1271 мирного договору в Пожоні. Похоронений у костелі домініканців.

Діти[ред.ред. код]

Печатка Стефана V

Єлизавета (1255 – 1323/26), видана за Завішу з Фалькенштайну

Катерина (1255/57 – після 1314), видана за короля Рашки (Сербії) і Срема Стефана Драгутина

Марія (бл. 1257 – 1325), видана за короля Неаполя Карла ІІ Кульгавого Анжуйського

Анна (бл. 1260 – бл. 1281), видана за імператора Візантійської імперії Андроніка ІІ Палеолога

Володислав IV Кун (Половчанин) (1262 – 1278), король Угорщини з 1272 року.

Андрій (1268-1278), герцог Славонії

Посилання[ред.ред. код]

  • Stanisław A. Sroka Historia Węgier do 1526 roku w zarysie, Bydgoszcz 2000, s. 45-46.
Попередник: Король Угорщини
12461272
Наступник:
Бела IV Ласло IV Кун
Попередник: Герцог Штирії
1235–1270
Наступник:
Бела IV Пржемисл Отакар II